Головна Головна -> Реферати українською -> Психологія -> Виборча компанія. Тенденції конструювання іміджу вірогідного переможця.

Виборча компанія. Тенденції конструювання іміджу вірогідного переможця.

Назва:
Виборча компанія. Тенденції конструювання іміджу вірогідного переможця.
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
17,39 KB
Завантажень:
462
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9 
Реферат на тему:
Виборча компанія. Тенденції конструювання іміджу вірогідного переможця.


Якби політики знали, як саме їх оцінюватимуть після того, як вони втратять владу, то, можливо, вони поводилися б зовсім інакше. Але тоді це була б, можливо, зовсім інша історія.
Юрій Макаров. Програма „Документ”, телеканал „1+1”, жовтень 2003 року.
Немає нічого виграшнішого для експерта, ніж конструювання прогнозу подій, що мають відбутися через рік – два. Адже тільки ледачий потім не використовує аргументацію на кшталт: ”Ми ж попереджали…”, “Претендент врахував (не врахував) наші рекомендації і саме тому у нього все вийшло (не вийшло)”. Хоча прогнози, частіш за все, справджуються з точністю “до навпаки”. Пригадуються розмови з деякими російськими політпсихологами, кожен з яких конфіденційно запевняв, що саме він порадив Борисові Єльцину затанцювати під час його другої виборчої кампанії.
Щоб хоча частково відійти від таких підходів, спробуємо зосередити увагу на досить “вузькій проблемі”: імідж можливого переможця президентських виборів 2004 року в Україні.
Персона, на якій, можливо, цілком випадково Фортуна зупинила свій прихильний погляд, стає лідером держави. І ніхто ніколи не зможе сказати, як довго і наскільки успішно ця особа витримуватиме іспит владою, як швидко повірить у своє право керувати, а пізніше – у власну незамінність та непогрішимість. Пройшовши свій хресний шлях до кінця та перемігши всіх суперників, переможець може залишитися наодинці з часом, перемогти якого не вдавалося нікому й ніколи. Лише юрба підлабузників ловить кожен погляд переможця виборчих перегонів, переконуючи у своїй відданості і готових зрадити його хоч завтра. Це можна назвати Долею, Випадком, а можна – і Закономірністю.
Хто ж може стати переможцем виборчої кампанії “Президент-2004”? Розглянемо психологічні складові майбутньої перемоги, а саме ступінь прагнення влади. Як влучно, услід за З. Фрейдом та А. Адлером, зазначив В. Васютинський [1], величезне значення має причина прагнення влади. Якщо претендент володіє властивостями лідера, то для нього влада не самоціль, а інструмент реалізації задумів. “Натомість для особи невпевненої в собі, у власних силах, психологічно слабкої… здобуття владної позиції виявляється вельми привабливим” [1].
Щоб окреслити вірогідний вибір стратегії формування іміджу кандидатів у президенти, спробуємо проаналізувати основні підсумки виборів Президента 1999 року з тим, щоб екстраполювати ті тенденції на перебіг наступних виборів глави держави. Важко оцінити “Вибори – 99” як взірець PR-технологій, оскільки “виборча кампанія мала вигляд змагання в політичній убогості. Абсолютно всім претендентам на перемогу не вистачало рішучості, послідовності, витримки, схильності до компромісу і тонкого розрахунку” [2]. Головна міфологема: “Наведення порядку!” Відповідно імідж кандидата на “престол” мав бути втіленням “сильної особистості”.
Результати переможців першого кола цих “змагань” (Л. Кучма, П. Симоненко, О. Мороз, Є. Марчук, Н. Вітренко) підтверджують наведену тезу. Ці політичні діячі акцентували увагу електорату (чи вважали, що акцентують) на таких рисах власного “Я”, як реалізм, простота, відкритість, зрозумілість мети, чесність. Зауважимо, що підкреслення деким із них своїх соціал-демократичних переконань (у європейському розумінні цього терміна) дуже незначно вплинуло на підвищення їх рейтингів.
Загальною ознакою мовного компонента іміджу “першої п‘ятірки” було: намагання дотримуватися мовних норм (наголос, інтонація); стримане використання літературних прийомів та іноземних слів; адресність промов; підкреслення власної позиції; діалогічний стиль виступів.
Скомпрометованість в очах громадськості (за кримінальними чи моральними критеріями) носіїв іміджу ”Демократ”, “Романтик перебудови”, “Господар”, нерозкрученість в електронних ЗМІ носіїв іміджу “Батько нації” (О. Ткаченко, Г. Удовенко), “Рятівник батьківщини” (Є. Марчук), з одного боку, та ностальгічні очікування значною частиною електорату “світлого минулого” – з іншого, пояснюють прагнення іміджмейкерів “першої пятірки” позиціювати різні модифікації іміджу “Апаратник”.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9 



Реферат на тему: Виборча компанія. Тенденції конструювання іміджу вірогідного переможця.

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок