Головна Головна -> Реферати українською -> Психологія -> Скачати реферат на тему: Історико- та теоретико-соціологічні засади дослідження проблеми смислопродукування

Історико- та теоретико-соціологічні засади дослідження проблеми смислопродукування / сторінка 10

Назва:
Історико- та теоретико-соціологічні засади дослідження проблеми смислопродукування
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
21,01 KB
Завантажень:
424
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 

Підкресливши категоричне несприйняття окремих ідей, теоретики мережевого підходу не менш ясно вказують на принципи, які вони захищають, і на предмети аналізу, у тому числі й головний – соціальні відносини, чи об’єктивну модель зв’язків, що поєднують членів (індивідуальних і колективних) суспільства. Б. Уелмен так формулює цю позицію: „Прихильники теорії мереж відштовхуються від простого, але значного посилання, що найпершою справою соціологів повинне бути вивчення соціальної структури... Найбезпосередніший спосіб дослідження соціальної структури полягає в тому, щоб проаналізувати моделі зв’язків, які поєднують членів суспільства. Аналітики мереж вишукують за складною структурою соціальних систем глибинну – впорядковані мережеві моделі... Діючі суб’єкти і їхня поведінка розглядаються з урахуванням обмежень, що на них накладають ці структури. Отже, акцент тут робиться не на вільно діючих суб’єктах, а на структурних обмеженнях” [8, с. 156 – 157].
Однією з прикметних рис теорії мереж є те, що вона розглядає широке коло структур – від мікро- до макрорівня. Згідно з нею, в якості акторів можуть виступати люди і суспільства. Зв’язки виникають як на глобальному соціально-структурному рівні, так і на мікрорівні. М. Грановеттер описує такі мікрорівневі зв’язки як дію, „вписану” в „конкретні особисті відносини і структури (чи „мережі”) таких відносин” [9, с. 490]. Але фундаментальна ідея в кожному випадку залишається однією: будь-який актор (індивідуальний чи колективний) може мати різний доступ до цінних ресурсів (добробуту, влади, інформації). Як наслідок, структуровані системи стратифіковані, одні їх елементи залежать від інших.
Мабуть, одна з головних тенденцій розвитку мережевого аналізу — його зсув від розгляду соціальних груп і соціальних категорій до дослідження зв’язків між діючими суб’єктами, не „в достатній мірі зв’язаними між собою чи сплетеними, щоб іменуватися групами” [10, с. 169]. Ілюструє цю тезу, зокрема, праця М. Грановеттера „Сила слабких зв’язків” (1973) [10]. Дослідник розрізняє „сильні зв’язки” — наприклад, між суб’єктами і їх близькими друзями, та „слабкі зв’язки” — наприклад, з просто знайомими. Соціологи досліджують, як правило, перше явище – соціальні групи. Вони вважають їх значимими і не вбачають у слабких зв’язках якогось помітного соціологічного значення. Однак М. Грановеттер показав, що останні можуть відігравати значну роль. Наприклад, слабкі зв’язки між двома діючими суб’єктами стають часом мостом між двома групами, внутрішні зв’язки в яких сильні. Без цього доповнення дві групи виявилися б абсолютно ізольованими одна від одної. А ізоляція, у свою чергу, призводить до більшого подрібнення соціальної системи. Індивід, що не має слабких зв’язків, виявився б відокремленим, перебуваючи лише в одній групі, де є сильний взаємозв’язок, і не володів би інформацією про те, що відбувається в інших групах. Так само, як і про все суспільство. Отже, слабкі зв’язки запобігають ізоляції та забезпечують індивідам кращу інтеграцію в суспільстві. М. Грановеттер, однак, уточнює, що „сильні зв’язки також мають цінність” [11, с. 209]. Вони, зокрема, посилюють мотивацію допомоги один одному, готовність іти назустріч.
Теорія мереж є відносно новою і ще недосить розробленою. Як зауважує Р. Берт, нині існує аморфна сукупність підходів, іменована „мережевим аналізом”. Однак цей підхід розвивається, про що свідчить ряд статей і книг, а також те, що вже започатковано спеціалізований журнал („Соціальні мережі”).
Висновки:
1. Вводячи дослідження проблеми смислопродукування в русло парадигмальної специфікації, можна вважати цілком слушною думку представника символічного інтеракціонізму Т. Уїлсона, який обґрунтував позицію співвідношення особистого та соціонормативного смислопродукування співіснуванням в історії соціології двох парадигм: нормативної та інтерпретативної.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 



Реферат на тему: Історико- та теоретико-соціологічні засади дослідження проблеми смислопродукування

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок