Головна Головна -> Реферати українською -> Психологія -> Скачати безкоштовно: Історико- та теоретико-соціологічні засади дослідження проблеми смислопродукування

Історико- та теоретико-соціологічні засади дослідження проблеми смислопродукування / сторінка 7

Назва:
Історико- та теоретико-соціологічні засади дослідження проблеми смислопродукування
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
21,01 KB
Завантажень:
424
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 
Інакше кажучи, ринок може переживати період буму (ринок „биків”), на якому ціни на акції набагато вищі, ніж повинні бути з урахуванням стану присутніх на ринку компаній. Однак у довгостроковому періоді ціна акцій повинна відбивати реальний стан присутніх на ринку компаній, інакше система зруйнується. Саме це відбулося при обвалі фондового ринку 1929 року. Ціни акцій не мали відношення до їх справжньої вартості, і тому система сягла кризового стану. Щоб функціонувати належним чином, фондовий ринок як система повинен, принаймні іноді, виводитися з рівноваги реальним станом компаній, що є частиною його зовнішнього середовища.
Замкнена соціальна система відрізняється від індивідів, що здаються складовими її елементами. За Н. Луманом, у таких системах індивід є часткою зовнішнього середовища. Це означає, якщо знову взяти за приклад бюрократичну структуру, що частиною зовнішнього середовища виявляються не тільки клієнти, але також особи, що працюють у бюрократичній структурі. З погляду бюрократії, люди, що працюють у бюрократичній структурі, стають зовнішніми джерелами складності і непередбачуваності. Аби бути замкненою системою, бюрократія має знайти спосіб представляти навіть власних працівників у спрощеному вигляді. Отже, замість того, щоб розглядатися як зрілі особистості, один працівник бачиться „менеджером”, інший – „бухгалтером” тощо. Справді, у повному розумінні слова людина впливає на бюрократичну систему, тільки порушуючи її уявлення.
Базовим елементом суспільства виступає комунікація, що породжується суспільством. Члени суспільства звертаються до нього за допомогою комунікації. Індивід відноситься до суспільства лише в тій мірі, у якій бере участь у комунікації. Приховані елементи особистості, що ніколи не беруть участі в ній, не можуть бути частиною суспільства. Вони складають частину зовнішнього середовища, що може вносити в суспільство безладдя, оскільки, згідно з Н. Луманом, все, що не є комунікацією, є частиною зовнішнього середовища суспільства. Остання включає біологічні і навіть психічні системи людини. Індивід як біологічний організм і індивід як свідомість – не частина суспільства, вони мають стосовно нього зовнішній характер. Звідси випливає досить незвичайна ідея: індивід не є частиною суспільства.
Під психічною системою Н. Луман розуміє індивідуальну свідомість. Психічна система і суспільство — система всіх комунікацій — мають спільну властивість. Обидві системи спираються на значення. Значення тісно пов’язане з вибором, зробленим системою. Значення окремої дії (чи об’єкта) є його відмінність від інших можливих дій (чи об’єктів). Воно виникає лише при протиставленні альтернативі. Якщо немає іншої можливості, тоді немає значення. Дія має значення лише в тій мірі, у якій з ряду можливих дій робиться вибір.
Значеннєвий вибір у рамках соціальної метапрограми є синонімічним визнанню особливого соціального шляху, специфікованого у відповідних варіантах етнополітики, наріжним каменем якої є ідеологічний метаобраз суспільства. Н. Луман, звичайно, має рацію, коли говорить про протиставлення кодів-значень системи зовнішньому середовищу, однак його теза про протиставлення має бути конкретизована з урахуванням етноспецифічного досвіду формування, функціонування та розвитку соціальних систем.
Так, країни Азії вибудовують систему значень як лінгвістичних монокодів, розрахованих на рецепцію і соціальну трансмісію за принципом „Чуже – своє”; країни Західної Європи віддають перевагу духовно-ідеологічним значенням, акумульованим у вигляді стилізованих варіацій політики, мистецтва, права; США і країни англосаксонської субцивілізації тяжіють до кодів-значень адаптивного виміру (техно-математична символіка генералізованих мереж і економічних показників).
Такі системи, як психічна і соціальна, що спираються на значення, мають замкнений характер, оскільки:
· значення завжди співвідноситься з іншим значенням;
· лише значенням можна змінити значення;
· значення звичайне породжує більше значень.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 



Реферат на тему: Історико- та теоретико-соціологічні засади дослідження проблеми смислопродукування

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок