Головна Головна -> Реферати українською -> Психологія -> Безкоштовно реферат скачати: Історико- та теоретико-соціологічні засади дослідження проблеми смислопродукування

Історико- та теоретико-соціологічні засади дослідження проблеми смислопродукування / сторінка 9

Назва:
Історико- та теоретико-соціологічні засади дослідження проблеми смислопродукування
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
21,01 KB
Завантажень:
424
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 

Через подвійну можливість будь-яка задана комунікація неймовірна. По-перше, неймовірно, що в нас може з’явитися щось, що ми захочемо повідомити конкретній людині. По-друге, тому що повідомлення можна передавати різними способами, неймовірно, що ми оберемо для нього якийсь конкретний спосіб. По-третє, неймовірно, що людина, до якої ми звертаємося, зрозуміє нас правильно. Соціальні структури з’явилися, щоб зробити неймовірну комунікацію ймовірнішою.
Вважаючи комунікацію механізмом утворення інтерсуб’єктного смислу, є підстави припустити, що комунікації між різними соціумами (соціальними системами) утруднені за рахунок різних кодів, які складаються в рамках різних фракталів. Скажімо, коди раціонального суспільства (Німеччина) будуть малозрозумілими для кодів емоційного суспільства (країни Латинської Америки): це стосуватиметься як економічної системи, так і політики та культурних орієнтацій.
„Неймовірності”, які ми розглядали, стосуються тільки взаємодій, однак суспільство — це щось більше, ніж просто сукупність незалежних взаємодій. Взаємодії тривають рівно стільки, скільки присутні люди, що беруть участь у них. Але, з погляду суспільства, взаємодії є епізодами безупинних соціальних процесів. Кожна соціальна система стикається з проблемою: вона припинить існування, якщо немає гарантії майбутньої комунікації, тобто якщо немає можливості поєднати попередні комунікації з майбутніми. Щоб уникнути руйнування комунікації, мають бути розроблені структури, що дозволяють більш ранні комунікації зв’язати з наступними. Вибір, вироблений в одній комунікації, обмежений вибором, що здійснювався в попередніх, і дійсна комунікація також обмежує майбутні. Це ще один спосіб подолання „неймовірностей” процесу комунікації та їх перетворень соціальною системою в „імовірності”. Саме ця необхідність перебороти подвійну можливість і зробити неймовірну комунікацію ймовірнішою регулює еволюцію соціальних систем.
Представники теорії мереж наполягають на тому, що їхній підхід відрізняється від соціологічних, названих Р. Бертом „атомістичним” і „нормативним”. Ці напрямки вивчають прийняття діючими суб’єктами рішень ізольовано від інших акторів. Інакше кажучи, вони розглядають „особисті характеристики” суб’єктів. Атомістичні підходи не приймаються, бо зосереджені на дрібних елементах і не враховують відносин, що складаються між акторами. Згідно з Б. Уелменом, „краще залишити завдання пояснення індивідуальних мотивів психологам” [6, с. 163]. Це має на увазі заперечення ряду соціологічних теорій, що так чи інакше вивчають мотиви.
Звичайно, дослідження мотивів як загально- та соціально-психологічного феномена слід віддати на відкуп психологам. З іншого боку, можна не погодитися з Б. Уелменом, що соціоструктурні компоненти соціальної системи не впливають на мотивацію як таку, оскільки не самі мотиви, а їх диспозиції формуються вже на інтеріндивідному рівні, не зачіпаючи при цьому специфікацій часткових мотивів конкретних індивідів.
На думку адептів теорії мереж, нормативні підходи сфокусовані на культурі і процесі соціалізації, завдяки чому забезпечується спільність норм і цінностей. Згідно з цим підходом, що заперечується, людей поєднують загальні ідеї. Мережні теоретики, не приймаючи і це положення, твердять, що варто вивчати об’єктивну модель зв’язків, що поєднують членів суспільства. „Аналітики мереж прагнуть вивчати упорядкований характер поведінки людей і спільнот, а не регулярний порядок переконань про те, як їм слід поводитися. Отже, вони прагнуть уникнути нормативних пояснень соціальної поведінки. Вони відкидають будь-які положення, що трактують соціальний процес як суму персональних характеристик індивідуальних акторів і інтерналізованих норм як таких, що не є структурними” [7, с. 162].
В концепції цього дослідження структурний підхід реалізується завдяки аналізу відносин інформаційного обміну як між соціальною системою і середовищем, так і в межах соціальної системи. Адже ординалізація відносин інформаційного обміну відбувається за рахунок приведення соціальних мереж у відповідність з центроверсією соціальної системи, що означає на практиці досягнення інформаційного балансу між соціальними інституціями та макросмисловими метапрограмами (в межах соціальної системи) та створення фільтрів резистенції – відповідних механізмів захисту її макроідентичності (в контактному зовнішньому середовищі).

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 



Реферат на тему: Історико- та теоретико-соціологічні засади дослідження проблеми смислопродукування

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок