Головна Головна -> Реферати українською -> Психологія -> Розвиток психології в Китаї

Розвиток психології в Китаї

Назва:
Розвиток психології в Китаї
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
8,54 KB
Завантажень:
481
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
РЕФЕРАТ
на тему:
“Розвиток психології в Китаї”



 


ПЛАН
Вступ
1. Особливості психологічний теорій Давнього Китаю
2. Психологія «недіяння» і «правил поведінки»: даосизм і конфуціанство
3. Теорії «співчувального вчинку» і «великого вибору»
4. Матеріалістичний підсумок давньокитайської психології
Список використаної літератури


Вступ
В Китаї психологія (як і багато інших наук) поширювалася ыз Заходу, однак сама ідея про необхідність вивчення психології людини існувала вже в стародавності. У працях древніх китайських філософів і мудреців є багато положень, присвячених загальній та віковій психології.
Великий китайський філософ і педагог Конфуцій (551—475 р. до н.е.) досліджував розвиток психіки людини. Його вчення, викладене в книзі «Луньюй» (Бесіди і міркування), тривалий час впливало на морально-етичні погляди феодального Китаю.
Так, Конфуцій вважав, що освіта відіграє велику роль у розвитку психіки людини. Він думав, що, хоча генетичні особливості людей майже однакові, їх досягнення дуже різні. Характери в людей також різні, це результат виховання і навчання. «Я не така людина, що все знає від народження, просто я дуже намагався довідатися»,— писав він.
1. Особливості психологічний теорій Давнього Китаю
Психологічні теорії Давнього Китаю розкривають взаємовідношення дао (шлях людини, першопричина Всесвіту), традиції, вчинку. В одних теоріях наголос робиться більше на традиції, освяченій дао, в інших — на перетворювальній активності вчинку. Він має тільки підтримувати традицію, не протиставляти себе їй. Серйозне протиставлення вносить дезорганізацію в суспільне та індивідуальне життя людини. Давньокитайський філософ Лаоцзи стосовно принципу дао висуває теорію недіяння, що має своєю метою досягнення спокою. Утримання від змін, від володіння речами, знецінення вольових зусиль, пропагування безпристрасності, зрештою, повернення до дао робить людину досконалою, справедливою, благородною.
Кун Фуцзи (Конфуцій), підкреслюючи важливість збереження традиції, показує, що це не просто акт природної людини. Для підтримання традиції людина має виховувати, вдосконалювати себе у вчинкових актах. Саме тоді вона діятиме згідно з ритуалом.
Ритуал як основа буття дає людині безсмертя у великому цілому — людській спільноті. Він є сукупністю вчинків значного емоційного змісту. Він може існувати лише у формі вчинку, який «у собі» є запереченням ритуалу.
У Лаоцзи вчинок, гідний ритуалу, пов'язується з недіянням. Для Кун Фуцзи вчинок — це відповідальний процес самовиховання і самотворення, єдиний шлях зімкнутися з традицією, зайняти в ній певне місце, щоб реалізувати єдино можливу опору буття.
Інший, протиставлений традиції та ритуалу шлях розкриття психологічних структур був поширений в індійській психології. Відшукували такий психічний стан, який виражав би єдність першооснови буття та індивідуального людського існування. Першооснова, однак, не виступала спеціальним предметом психологічного дослідження.
2. Психологія «недіяння» і «правил поведінки»:
даосизм і конфуціанство
Вихідною основою буття, що безпосередньо спрямовує поведінку людини, є дао. У своїх найглибших основах дао, за твердженням китайських мислителів, не можна виразити словами. Безіменне і невимовне, воно є началом неба і землі. Коли йому дають певне ім'я, воно усвідомлюється як матір усіх речей. Дао весь час повертається до небуття, тому Його називають формою без форм, образом без істоти. Зустрічаючись з ним, людина не бачить його обличчя; ідучи за ним, вона не бачить його спини. Лаоцзи висуває теорію недіяння, яка має смисл тільки відносно до дао. Якщо воно все визначає, а людина цілком перебуває у його владі, то будь-яка її діяльність виходить за межі принципу дао, стаючи поведінкою неістинною. Споглядальне життя є найбільш мудрим. В учінні не слід використовувати слова. Міркуючи про зміни, що відбуваються з речами, не слід самому їх змінювати; створеним не слід володіти; приводячи щось у рух, не слід докладати до цього зусиль. Наймудріший правитель прагне того, щоб у народу не було знань і пристрастей, а ті, хто має знання, не повинні діяти.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Розвиток психології в Китаї

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок