Головна Головна -> Реферати українською -> Психологія -> Партійна ідентифікація та електоральна поведінка

Партійна ідентифікація та електоральна поведінка

Назва:
Партійна ідентифікація та електоральна поведінка
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
11,56 KB
Завантажень:
158
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
Реферат на тему:
Партійна ідентифікація та електоральна поведінка


Вибори, з точки зору політології, є політичним інститутом, який виконує функції легітимізації існуючого режиму, сприяє делегуванню владних повноважень, а також політичній мобілізації населення. Результати виборів залежать від провідних акторів виборчого процесу – кандидатів і партій, які беруть в них участь, а також виборців. Саме виборця матимемо на увазі, розглядаючи електоральну поведінку як політико-психологічний феномен в контексті впливу на неї фактора партійної ідентифікації.
Проблема впливу патійної ідентифікації на електоральну поведінку залишається й досі малодослідженою цариною української політико-психологічної науки. Тут ми відстали як від західних, так і від російських науковців [1 – 8]. Хоч певний інтерес до цих питань у нашій політичній соціології все ж спостерігається [9].
Зайве переконувати, що означена проблема є надзвичайно актуальною і досить непростою, особливо зважаючи на реалії посттоталітарних країн, де в своїх партійних преференціях та ідеологічних уподобаннях досить часто не можуть чітко визначитися навіть політики – суб’єкти (актори) політичного процесу, не кажучи вже про „пересічного суб’єкта політики” [10].
На перший погляд, вплив партійної ідентифікації на електоральний вибір наших громадян незначний, оскільки лише 35 % з них вважає, що в українському політикумі є рухи, коаліції, партії, близькі їм за програмовими цілями та ідеологічними поглядами (згідно з опитуванням, проведеним 11 – 23 грудня 2003 року соціологічною службою Національного інституту стратегічних досліджень [22]). Поведінка виборця зорієнтована переважно на актора електорального змагання, тобто лідера, що „уособлює” політичну партію. Водночас, як засвідчують результати вже зацитованого опитування, навіть за досить низької довіри до партійних структур третина респондентів все ж вважає, що Україні необхідна багатопартійна система: отже свій вибір вони робитимуть під впливом партійно-ідеологічних уподобань.
Поняття партійна ідентифікація в західній політичній психології розглядається „як позиційна змінна, що означає відчуття приналежності індивіда до референтної політичної групи” [16, с. 124]. Російські політичні психологи схильні погоджуватися з таким формулюванням, але доповнюють його феноменом „лояльності” до політичних лідерів уподобаної партії [там само].
Щодо ролі партійної ідентифікації як одного з головних чинників структурування політичних орієнтацій громадян стосовно політичних об’єктів (партій, об’єднань), західні та російські психологи не такі одностайні. Перші вважають: для того, щоби спрогнозувати результати голосування, слід виявити партійну самоідентифікацію виборця та встановити її інтенсивність. Російські ж дослідники [12; 17; 18] жорстко критикують ідею використання концепції партійної ідентифікації стосовно дослідження поведінки виборця на теренах пострадянських країн, оскільки тут, через відомі обставини, не могло скластися „електоральних традицій” [16, с. 193], не могла розвиватися політична і електоральна культура [18]. Не можна не погодитися з цими аргументами. Втім справедливим можна вважати й інше твердження, згідно з яким „особливістю самоідентифікаційних стратегій” сучасних українців, та й росіян, є ідентифікація не з певною політико-ідеологічною течією, „а з ціннісними і світоглядними орієнтаціями особи”, що репрезентує цю течію [16, с. 194].
Партійну ідентифікацію виборця можна характеризувати за критеріями зовнішньої/внутрішньої орієнтації та рівнем стійкості (ситуаційна і надситуційна).
Для багатьох людей інтерес до політики та партійна ідентифікація не стали важливою часткою життя. Участь у політичних акціях, виборах, активна політична діяльність є засобом підвищення соціального статусу, задоволення матеріальних потреб. Особа з зовнішньою партійною ідентифікацією може бути активним партійцем у певний економічно чи статусно вигідний їй момент. Коли ж ситуація змінюється не на користь підтримуваної ним партії, то такий „партійний функціонер” тут ж одні прапори змінює на інші (без особистісної кризи й трансформації ціннісно-диспозиційної структури).

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: Партійна ідентифікація та електоральна поведінка

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок