Головна Головна -> Реферати українською -> Психологія -> Смисл життя як провідна проблема ідеології. Смисл життя та "світове безглуздя". "Світогляд у фарбах".Є. Трубецькой (1863—1920)

Смисл життя як провідна проблема ідеології. Смисл життя та "світове безглуздя". "Світогляд у фарбах".Є. Трубецькой (1863—1920)

Назва:
Смисл життя як провідна проблема ідеології. Смисл життя та "світове безглуздя". "Світогляд у фарбах".Є. Трубецькой (1863—1920)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
19,10 KB
Завантажень:
226
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10 
РЕФЕРАТ
На тему:
Смисл життя як провідна проблема ідеології. Смисл життя та "світове безглуздя". "Світогляд у фарбах".
Є. Трубецькой (1863—1920)


Ідея смислу життя визначалася в якості надактуальної як ідея філософська (а разом і психологічна) у першій чверті XX століття. Згодом, не втрачаючи своєї актуальності, вона входить і у спеціально психологічну проблематику, насамперед у гуманістичній психології, у перехідних формах до психології канонічної. Чітко постає вимога такої проблематики у зв'язку з підняттям проблеми психологічного аспекту ідеології.
Саме в ідеології проблема смислу життя виступає центральною у зв'язку з логічним осередком психологічної системи. Жахи і надії XX століття да-ють підставу для такої проблематики. Ця найтеоретичніша проблема може мати й найпрактичніше звучання, особливо коли її ставлять належним чи-ном. Саме Східна Європа, зокрема Україна та Росія, що переживали трагічні ситуації, спрямовані на подолання суспільного зла, дали світові значні розробки цієї проблеми. Будучи центром ідеології, вона наскрізь проймала й психологічні пошуки.
Трубецькой створював свій філософсько-психологічний шедевр "Смисл життя" у той час, коли жовтнева революція знищила стару Російську імперію. "Росія лежить у руїнах; вона стала вогнищем світової пожежі, що загрожує загибеллю всесвітньої культури". Якщо добре усвідомити такі ста-ни, виникає категорична умова і мотивація підняти відповідне питання — питання про смисл життя. Адже "потреба відповісти на питання про смисл життя в такі епохи відчувається найсильніше, ніж будь-коли".
Питання про смисл — це питання про безумовне значення чогось, що не залежить від якихось суб'єктивних настроїв. Смисл Трубецькой розумів як загальнозначущий зміст. Смисл є основою свідомості, він пов'язується з ідеєю цінності.
Загальнозначущий і позачасовий смисл є предметом пошуку для всякої свідомості. Смисл навіть виступає надпсихічним елементом свідомості. Свідомість плинна, смисл — незмінний і нерухомий.
Істина тлумачиться як акт свідомості, як всеєдина думка і всеєдина свідомість. У самопізнанні людина приходить до об'єктивної ідеї, тобто до надіндивідуальної, всесвітньої та безумовної свідомості.
Все життя — це прагнення до мети, а отже — й пошук смислу. Буденний досвід свідчить про безглуздя. Трубецькой аналізує негативні інстанції, які відкидають нашу віру в смисл. Замкнуте порочне коло — символ безсмерт-ного життя. Данащи, Тантал, Сізіф — класичне вираження безсмисленості життя. Всезагальна суєта знущається над смислом, роблячи з нього якусь пародію.
У державному житті немає місця для безумовної гідності людини. Держава підкоряє духовне економічному. Так втрачається сама людина. Війна і мир як прихована війна: знову порочне коло. Завершується коло безглуздя, яке само себе стверджує. Та крізь життєву суєту виступає вимога смислу.
Хоч Трубецькой виступає переважно як філософ, він торкається таких інтимних струн людського життя, що не може не мислити психологічно. Адже смислом володіє не мертва природа, навіть не тварина, а людська особистість. Саме такий психологічний підхід він здійснює, зокрема, у розділі свого трактату під назвою "Життєва суєта і вимога смислу". Назва ця вже показує психологічну проблему. Людина перебуває у певній життєвій ситуації, що її Трубецькой називає "життєвою суєтою", а ця суєта вимагає від людини здійснити великий учинковий крок та осягти смисл свого буття.
Хоч світ безсмисленний, але людина це усвідомлює. Хто усвідомлює суєту, вже перебуває поза порочним колом. Людська думка знаходить точку опори поза суєтою життя, поза хаосом.
Над безконечними низками уявлень Трубецькой знаходить нерухому істину всього, в якій здійснено автоматичний синтез можливого змісту свідомості. Над гераклітовим потоком існує всеєдніша і безумовна свідомість. У цій свідомості міститься смисл істини всього, що є. Людина відштовхується від суєти не тільки думкою, а й волею, почуттям, усім своїм єством.
Суєта страждальна порівняно зі смислом, до якого прагне життя.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10 



Реферат на тему: Смисл життя як провідна проблема ідеології. Смисл життя та "світове безглуздя". "Світогляд у фарбах".Є. Трубецькой (1863—1920)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок