Головна Головна -> Реферати українською -> Психологія -> Принцип дружніх відносин, значення критики і самокритики власного “я” і характеру, колективних відносин

Принцип дружніх відносин, значення критики і самокритики власного “я” і характеру, колективних відносин

Назва:
Принцип дружніх відносин, значення критики і самокритики власного “я” і характеру, колективних відносин
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
5,78 KB
Завантажень:
18
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
РЕФЕРАТ
на тему:
“Принцип дружніх відносин, значення критики
і самокритики власного “я” і характеру, колективних відносин”


ПЛАН
1. Місце згуртованості і дружніх стосунків в колективі
2. Значення самокритики власного “я” і характеру
3. Відповідальність за результати спільної діяльності в медичному колективі
Висновки
Використана література
1. Місце згуртованості і дружніх стосунків в медицині
З позицій теорії діяльнісного опосередковування міжособистісних стосунків, цими ідеалами є такі соціально-психологічні явища: згурто-ваність як ціннісно-орієнтаційна єдність, колективістське самовизначен-ня, колекти-вістська ідентифікація, соціальне цінний характер мотивації міжособистісних виборів, висока референтність колективу для його членів, об'єктивність у покладанні і прийнятті відповідальності за результати спільної діяльності. В своїй сукупності вони становлять психологію ко-лективу.
Згуртованість як ціннісно-орієнтаційна єдність — характеристика міжособистісних стосунків, що свідчить про ступінь збігу оцінок, наста-новлень і позицій групи відносно цілей, цінностей і норм спільної діяль-ності.
У групах високого рівня розвитку ступінь такого збігу досить ви-сокий, тоді як у групах низького рівня — незначний. У перших, наприк-лад, уявлення про властивості характеру, необхідні лідерові, чіткіші, ніж у других (Шпалінський). Важливо, що в царині смаків, уподобань, інтересів буває так, що між членами групи високого рівня розвитку є розходження, а між членами групи низького рівня — збіг. Але Це майже не позначається на спільній діяльності Лише згуртованість навколо цінностей сприяє об'єднанню спільних зусиль і позитивно впли-ває на їх ефективність. Це також означає, що колектив не обмежує життя своїх членів лише спільною діяльністю.
Колективістське самовизначення — вибіркове ставлення індивіда до впливів з боку групи залежно від цілей, цінностей і норм спільної діяль-ності, учасником якої він є. В зв'язку з цим він приймає або ж відкидає ті чи інші ідеї, що виникають у групі. Це особлива форма самореалізації індивіда, спосіб, в якій він, незважаючи на перешкоди, відстоює цінності групи, до якої належить. Здійснюючи акти самовизначення, він реалізує своє право жити в спільності відповідно до власних оцінок і переконань Це явище відсутнє в дифузних групах і асоціаціях, і за своїм змістом протилежне як конформності, так і нонконформності. Член групи ви-сокого рівня розвитку не відмовляється від цілей спільної діяльності не лише в умовах тиску експериментатора, а й тоді, коли група протягом тривалого часу зазнає неуспіху (Оботурова, Туровська).
Колективістська ідентифікація (від лат. identificare — ототожнюва-ти) — ставлення члена групи високого рівня розвитку до інших учас-ників спільної діяльності, яке загалом збігається з його ставленням до самого себе. Це явище досліджувалося під час експерименту, в якому за допомогою спеціального приладу порівнювалась ефективність спільної діяльності груп високого і низького рівнів розвитку (В. Петровський). Члени кожної групи, узгоджуючи за допомогою ручок свої рухи, мали якомога швидше провести штифт фігурним прорізом, розта-шованим на панелі приладу. Помилка — торкання штифта до стінки про-різу — каралася відчутним ударом електричного струму, який призначав-ся члену групи, вибраному у випадковому порядку. За таких умов ефек-тивність роботи групи низького рівня розвитку була значно вищою, ніж групи високого рівня. Члени останньої начебто ставили себе на місце того, кого карали за помилки інших, і вповільнювали рухи, щоб зменшити таку ймовірність. Йдеться про співучасть — гуманне ставлення до іншо-го члена групи, ототожнення себе з ним, прагнення допомогти йому. Було встановлено, що акти колективістської ідентифікації позитивно впливають не лише на міжособистісні стосунки, а й на індивідуально-психологічні особливості членів колективу (Туревський).
Мотивація міжособистісних виборів — сукупність мотивів, що спо-нукають індивіда вибирати собі партнерів для спілкування і спільної діяльності.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Принцип дружніх відносин, значення критики і самокритики власного “я” і характеру, колективних відносин

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок