Головна Головна -> Реферати українською -> Психологія -> ПІСЛЯВОЄННА ПСИХОЛОГІЧНА ДУМКА

ПІСЛЯВОЄННА ПСИХОЛОГІЧНА ДУМКА

Назва:
ПІСЛЯВОЄННА ПСИХОЛОГІЧНА ДУМКА
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
7,88 KB
Завантажень:
204
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
РЕФЕРАТ
на тему:
“ПІСЛЯВОЄННА ПСИХОЛОГІЧНА ДУМКА”
(після 1945 р.)


ПЛАН
1. Психологія і фізіологія: дискусії про предмет психології в 50-60-і рр. XX століття
2. Розвиток психологічної науки в період із другої половини 60-х до кінця 80-х рр.
3. Використана література
1. Психологія і фізіологія: дискусії про предмет психології
в 50-60-і рр. XX століття
Бурхливий розвиток психології в роки війни й у перші післявоєнні роки давало підставу припускати, що, нарешті, психологічна наука в СРСР зможе перебороти труднощі і забезпечити собі спокійне майбутнє. Однак дійсність виявилася іншою.
Через кілька років після закінчення Великої Вітчизняної війни в науковому житті країни відбувається ряд подій, що свідчать про нову хвилю боротьби за чистоту ленінсько-сталінських ідей у різних сферах наукового пізнання. Початок був покладений у 1948 р. сесією Всесоюзної Академії сільськогосподарських наук ім. В.І.Леніна (ВАСХНІЛ), на якій була розгромлена генетика. Сама форма і результат обговорення дискусійних питань на сесії свідчили про повернення в науку волюнтаристичних, ідеолого-політичних методів розв’язання спірних проблем, освячених старими ідеями боротьби зі схоластикою, ідеалізмом, буржуазними реакційними вченнями.
Дуже чітко це проявилося в ході організованою Академією наук СРСР і Академією медичних наук СРСР 28 червня - 4 липня 1950 р. науковій сесії, присвяченої проблемам фізіологічного вчення академіка І.П. Павлова. Сесія була скликана за вказівкою І.В. Сталіна, що висловив ідею про необхідність проведення дискусії про вчення І.П. Павлова і давшого відповідне доручення Г.М.Маленкову, Ю.А.Жданову й Е.І.Смирнову. Ця так називана "Павлівська сесія" з'явилася однією із самих похмурих сторінок історії радянської науки післявоєнного періоду. Формально головна задача сесії полягала в тому, щоб "розкрити недоліки, що заважають подальшому плідному розвитку ідей Павлова". Було позначене еталонне, єдино вірне вчення (вчення Павлова про умовно-рефлекторний характер вищої нервової діяльності) і визначені основні "негативні герої".
Психологи, розуміючи всі пагубні наслідки для долі своєї науки основних ідей, висунутих на сесії, звертаються до аналізу природно-наукових основ психічних явищ. Як відзначає Е.А. Будилова, "небезпека зведення психічного до фізіологічного, яка знову виникла на павлівській сесії, змусила згадати про боротьбу з механізмом у природознавстві в 20-х рр." Психологія була поставлена перед необхідністю зробити поворот до павлівської фізіології, відновити наступність із сеченовськими ідеями. Психологи повинні були оцінити роль і значення вчення І.П. Павлова для психологічних досліджень, а психологічна теорія - знайти точки свого росту в навчанні про рефлекторну природу психічного.
У складній обстановці психологам необхідно було знайти шлях, що дозволяє уникнути як зведення психічного до фізіологічного, так і відокремлення психічного від фізіологічного. Були виділені дві ключові проблеми: проблема детермінації психічного і її зв'язку з мозком і проблема об'єктивного методу в психології.
У травні 1962 р. АН СРСР, АМН СРСР, АПН РСФСР і Міністерства вищої і середньої освіти СРСР і Росії організують Всесоюзну нараду по філософських питаннях фізіології вищої нервової діяльності і психології, у якому взяло участь більш тисячі фахівців. У ході дискусій на нараді обговорювалося, насамперед, значення Павлівського вчення для психології. Позначилося кілька підходів: визнання того, що теорія Павлова в умовах сучасної науки втрачає своє значення і протилежна точка зору, що обґрунтовує актуальність, що зберігається, павлівської "парадигми". У цілому підсумком наради з'явилося визнання можливості доповнення павлівського вчення новими ідеями і теоріями в області фізіології і психофізіології.
Принципово по-новому вирішені питання про предмет психології і фізіології вищої нервової діяльності. Було визнано, що ці дві науки мають справу з тим самим об'єктом - вищою нервовою діяльністю як функцією мозку. Розрізняються ж предмети даних наук - відповідно психологічний і фізіологічний аспекти цієї діяльності.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: ПІСЛЯВОЄННА ПСИХОЛОГІЧНА ДУМКА

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок