Головна Головна -> Реферати українською -> Психологія -> Дитяча агресивність, корекційна робота з агресивними дітьми”

Дитяча агресивність, корекційна робота з агресивними дітьми”

Назва:
Дитяча агресивність, корекційна робота з агресивними дітьми”
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
7,04 KB
Завантажень:
516
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
“Дитяча агресивність, корекційна робота з агресивними дітьми”
ПЛАН
Вступ
В.С.Сухомлинський про ставлення до агресивної дитини.
Структура занять з агресивними дітьми.
Психогімнастика.
Мета. Ознайомити вихователів груп спеціального призначення з вивченням феномена агресії дітей, агресивними проявами і тенденціями поведінки, питанням профілактики агресивності, формами роботи з агресивними дітьми-дошкільнятами.
Однією з проблем сьогодення є підвищена агресивність дітей. Кожен день вчителі та вихователі занепокоєні питанням, як поступити з дітьми, поведінка яких вийшла за межі загальноприйнятих норм. В українському педагогічному словнику поняття «агресивність дітей» розглядається як емоційний стан і риса характеру дитини. Вона характеризується імпульсивною активністю поведінки, афективними переживаннями гніву, злості, намаганням заподіяти іншому травму (фізично чи морально). Агресивність дітей є наслідком поганого ставлення до них .
Психологічний тлумачний словник дає таке трактування поняття: «агресивність» - це стійка риса особистості, що проявляється в готовності до агресивної поведінки. Рівні її визначаються як научінням у процесі соціалізації, так і орієнтацією на культурно-соціальні норми, найважливіші з яких - норми соціальної відповідальності та норми відплати за акт агресії. Важлива роль належить і таким ситуативним змінним: тлумаченню намірів оточуючих, можливості одержання зворотного зв’язку, провокуючому впливу зброї. Агресивність – одна з природжених установок, що корениться в садистичній фазі лібідо. Вона виражається в прагненні до наступальних або насильницьких дій, спрямованих на нанесення ушкоджень або на знищення об’єкту наступу.
Отже, аналізуючи ці два тлумачення з психологічної та педагогічної точки зору, можна сказати, що «агресивність» - це стійка риса характеру дитини, яка корениться в садистичному настрою до оточуючих і виражається переживаннями гніву, злості та намаганням заподіяти іншому шкоду.
Агресивні вчинки та дії можуть бути різними за ступенем важкості – від легких, випадкових до тяжких та навмисних. Зауважимо, що агресивністю в тій чи іншій мірі страждають усі люди. Доведено, що агресивність, яка розвивається спочатку як легка словесна образа, переростає в подальшому у тяжкі фізичні кривдження.
Щодо причин агресивності, дослідники відмічають, що в наш час найбільшою бідою для дітей та взагалі людей є засоби масової інформації. Все що сприймають діти по телебаченню, вони прагнуть відобразити.
Великий вплив на розвиток поведінки дитини має родина, те середовище, в якому вона перебуває постійно. Агресивний настрій в сім’ї – це один з найважливіших чинників агресивної поведінки дитини.
Агресивна поведінка трапляється в багатьох дітей дошкільного віку як відображення безпосередності та імпульсивності. Проте до п’яти-шестирічного віку агресивність у поведінці дітей не є порушенням. Але вже у старшому дошкільному віці, за наявності певних факторів, вона може закріплюватися і переходити зі специфічної форми поведінки в її порушення .
дитини потребує ювелірної роботи. Дитина, як губка, поглинає все навколо, а потім викидає накопичене. Вони вчаться вьому в нас, в дорослих. Найменша наша помилка травмує дитячу психіку.
Дитина розвивається, в її організмі відбуваються процеси, які впливають на поведінку, особливо у підлітковому періоді. З дитячою ж агресією треба боротися на початковій стадії, адже потім буде важче.
Для того, щоб заспокоїти агресивну дитину треба бути уважним до неї і з?ясувати, що її непокоїть. Малюка іноді достатньо нагодувати, напоїти чи вкласти спати, і він знову буде задоволеним і спокійним. Іноді приступи гніва проявляються, якщо забрати в дитини цікавий предмет, хоча це було зроблено для того, щоб йому не загрожувала небезпека. Малюка можна відволікти якимось іншим заняттям, погратися з ним чи сконцентрувати його увагу на іншому цікавому предметі.
Після 5 років гра не допомагає в більшості випадків. Тут допомагають лише розмови з дитиною, і тільки наодинці, щоб вона не почувалася приниженою.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Дитяча агресивність, корекційна робота з агресивними дітьми”

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок