Головна Головна -> Реферати українською -> Психологія -> Психологія натовпу Гюстава Лебона

Психологія натовпу Гюстава Лебона

Назва:
Психологія натовпу Гюстава Лебона
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
4,65 KB
Завантажень:
668
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
РЕФЕРАТ
на тему:
“Психологія натовпу Гюстава Лебона”


Прикладом групових течій соціологічного психологізму є психологія натовпу французького вченого Гюстава Лебона (1841-1931).
Він вважає, що сучасна йому цивілізація є продуктом інтелектуальної творчої еліти, але життя європейського суспільства на порозі XX ст. знаменує собою початок якісно нового етапу розвитку: на заміну «ери еліти» приходить «ера натовпу», «ера маси». Поява мас в нього виступає наслідком таких процесів, як модернізація промисловості, швидка урбанізація та переселення великих груп людей з сіл у міста, розповсюдження засобів масової інформації та посилення їх уніфікуючого впливу, тощо. Настання «ери натовпу» Лебон розглядає як початок занепаду цивілізації.
У центрі уваги Лебона — констатація очевидного факту, що поведінка людини на самоті або у звичайних умовах суттєво відрізняється від її поведінки в групі людей, у натовпі, де діють сили гіпнозу й навіювання. Він трактує натовп як групу людей, охоплених спільними настроями, прагненнями й почуттями і виділяє такі характерні риси натовпу:*
зараженість спільною ідеєю;*
відчуття непоборності власної сили і всемогутності;*
втрата почуття відповідальності;*
нетерпимість, догматизм, схильність до навіювання;*
готовність до імпульсивних дій та бездумного слідування за лідерами, тощо.
Всі натовпи він поділяє на дві великі групи: «різнородні» (або гетерогенні, типу вуличних натовпів, які збираються стихійно і випадково на місці якоїсь події: аварії, зіткнення машин, нещасного випадку та інше) і «однородні» (або гомогенні, типу релігійних сект, східних каст або класів).
У натовпах діє закон «духовної єдності», що спричиняє перетворення індивіда, який потрапив у натовп, на безвольний автомат з придушеними раціональними началами, на ірраціональну істоту, яка прагне до негайної некритичної реалізації навіяних їй зовні ідей. Наслідком перебування людини у натовпі є втрата нею індивідуальності, інтелекту, розумових задатків, — тобто її деперсоніфікація, знеособлювання.
У своій книзі «Психологія соціалізму» (1908) Лебон робить
Психологія спробу зазирнути у майбутнє, поміркувати над тим, що станеться, соціалізму якщо політична влада перейде до мас і натовпів.
Найбільш придатною для цього він вважає соціалістичну теорію, яка скерована саме на те, щоб утвердити диктатуру мас. Лебон негативно ставиться до соціалістичних ідей, вважаючи їх псевдонауковими, але одночасно констатує їх велику притягаючу силу для широких народних мас; тому наукова неспроможність більшої частини соціалістичних теорій не зможе запобігти їх торжеству.
Соціалістичний лад, на думку Лебона, буде неминуче встановлений в якійсь одній з західноєвропейських країн, швидше всього в Італії. Перемігший соціалізм — це колективна трагедія: він породить епоху руйнувань, анархії і терору, яка згодом зміниться епохою суворого деспотизму і залізного режиму; почнеться масове винищення людей, а ті, що уціліють, будуть радісно вітати диктатора. Частина народу буде приречена на примусові роботи, практично на рабство. Однак такий лад не зможе існувати довго, він приречений і потягне за собою розвал усього суспільного життя.
Погодьмося, що намальована Лебоном у 1908 р. гіпотетична картина надзвичайно точно відтворила справжні події, які відбувалися після захоплення політичної влади більшовиками в Росії у 1917 р.
Віддаючи належне передбачливості Лебона, не забудьмо його перестороги: слід, щоб хоч одна країна випробувала на собі цей страхітливий режим на науку і навчання всьому людству, бо лише це зможе отверезити інші народи, заражені хворобливою маячнею соціалістичної віри.
Таким чином, головні положення теорій натовпу, групової поведінки та інших подібних їм у межах другої течії соціологічного психологізму полягають у твердженнях, що:*
основним інструментом пізнання соціальних процесів повинна бути соціальна психологія, яка орієнтується не так на пізнання свідомих вчинків людей, як на неусвідомлені моменти духовного життя;*
ці неусвідомлені душевні феномени та їх прояви найбільш чітко фіксуються у групових діях і поведінці у натовпі;*
приналежність людей до певної соціальної групи типу натовпу є достатньою для витворення в них свого роду колективної душі, завдяки якій вони зовсім інакше себе почувають, діють й мислять, аніж кожна людина окремо;*
знання непривабливої сутності мас і натовпу має стати одним із наріжних каменів практичної політики, яка, володіючи цим знанням, не повинна допустити панування юрби або вміти обмежити її негативні риси.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Психологія натовпу Гюстава Лебона

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок