Головна Головна -> Реферати українською -> Психологія -> Учинкова дія та післядія як історико-психологічний принцип.Культурно-історична функція післядії у психології.

Учинкова дія та післядія як історико-психологічний принцип.Культурно-історична функція післядії у психології.

Назва:
Учинкова дія та післядія як історико-психологічний принцип.Культурно-історична функція післядії у психології.
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
8,41 KB
Завантажень:
431
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
РЕФЕРАТ
На тему:
Учинкова дія та післядія як історико-психологічний принцип.
Культурно-історична функція післядії у психології.


Учинкова дія та післядія як історико-психологічний принцип
Ідея дії постає у психології XIX і XX ст. Г. Спенсер, В.Джемс, Ж.Піаже, Л.С.Виготський, А.Вшиюн, С.Л.Рубітитейп та інші визначили віхи в розвитку ідеї дії. Як принцип пояснення, вона пройшла через півтори сотні років і, здається, досі визначає наукову тенденцію у психології. Вся психіка мислиться як засіб і мета. У першому випадку вона виступає пере-важно інструментом адаптації організму до середовища, і це зумовлює здебільшого природничо-науковий ухил психології. Проте навіть психологія свідомості (Вундт та ін.) не зводить психіку до її чистого буття, а доповнює її елементом пристосування. Піазісе першим принципом пояснення психіки ставить саме адаптацію з її сторонами — асиміляцією та конвергенцією, котрі разом забезпечують стан рівноваги. Оскільки рівновага весь час по-рушується, починає діяти механізм реадаптації. Всі провідні напрями пси-хології XIX і XX ст. так або інакше намагаються тлумачити психічне як функцію пристосування до середовища — природного та соціального — й відрізняються один від одного тільки тим. яке відношення вони встановлю-ють між цими двома сторонами життя організм).
Однак психологи цього періоду ніби втратили предмет своєї дисципліни в наукових пошуках; психологія має повернутися до самої себе. Психіка не є тільки інструментом пристосування до середовища. Вона є життям люди-ни, переживанням, ставленням до світу і має власне багатство. Вона само-достатня на зразок лейбніцівської монади. "Філософія життя", в яку вклю-чається і психологія життя з її принципом переживання, розглядає безпосе-редній бік психічного. У Вундта знаходимо ідею психології як безпосеред-нього досвіду. Слід було зафіксувати те положення, що психіка не тільки чомусь слугує, а й існує, переживається як щось дане, самодостатнє; вона є дзеркалом Всесвіту. Так виникають дві головні тенденції у психології XIX і XX ст. Якщо засіб пов'язується з адаптацією, то мета — з творчістю. Саме в творчості як самотворенні виражається самодостатність психічного.
Виникають дві психології. Одна спрямована до методів і предмета при-родничих наук, друга — до екзистенціально-гуманістичного тлумачення. Вони йдуть назустріч одна одній. Природничо-наукова психологія відтворює тенденції психології XVII ст.: перехід від ідеї рефлекторної дуги до ідеї рефлекторного кільця й навіть спіралі. Дж.Дьюї твердить, що рефлекторна дуга сама по собі не діє, вона сліпа й потребує нескінченного подразника, щоб діяти. Про це говорить також І.П.Павлов, коли показує, що навіть на рівні інстинкту кінець однієї рефлекторної дуги є початком наступної. Ор-ганізм має в самому собі мету, і Павлов навіть вводить колоритний термін — "рефлекс мети". Механіцизм і телеологія взаємно проникають. Ана-логічну ідею висловлює В.М.Бехтерев. Е.Толмен створює теорію біхевіоризму, згідно з якою ідея організму містить мету у самій собі. Ор-ганізм прагне насолоди, і гедонічний принцип було навіть покладено в ос-нову кібернетичного тлумачення психіки. "Нова фізіологія" О.М.Бернштейпа розвиває ідею зворотного зв'язку. Суб'єктивний біхевіоризм, утілений Д.Міллером, Ю.Галаптером і К.Прібрамом, йде цим же шляхом. Учений павловської школи П.К.Анохіи, мабуть, перекон-ливіше, ніж психологи, розвиваючи теорію функціонального механізму дії, доводить, що ця теорія органічно поєднала в собі механіцизм і телеологію на засадах принципу зворотної аферентації.
Гуманістична психологія використовує ідею залежності буття, його на-повненості світовими відношеннями, на основі чого людина здійснює реф-лексію в суб'єктивність. Без життєвих відношень буття психічного буде нічим. Існування має переживатись, а переживаються відношення. Реф-лексію в суб'єктивність було названо, зокрема, інтеріоризацією. Не слід уявляти її як перенесення зовнішнього у внутрішнє, а тільки як стимуляцію спонтанно виникаючого змісту.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Учинкова дія та післядія як історико-психологічний принцип.Культурно-історична функція післядії у психології.

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок