Головна Головна -> Реферати українською -> Психологія -> Стратегія управління конфліктами

Стратегія управління конфліктами

Назва:
Стратегія управління конфліктами
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
10,60 KB
Завантажень:
473
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
Реферат на тему:
Стратегія управління конфліктами


На даний момент можна виділити два наукових підходи до управління конфліктами.
Прихильники першого підходу під управлінням конфліктом розуміють його ліквідацію з максимальною користю для себе.
Другий підхід передбачає неможливість управління конфліктом і оптимізацію впливу, теоретично обґрунтовуючи розвиток конфлікту як дію саморегульованого механізму. Замість терміну "вирішення" вживають "подолання", маючи на увазі, що конфлікт не ліквідується, але забезпечує розвиток, посилюючи в організації диференціацію та стратифікацію, що лежать в основі організаційної стабільності. Він трансформується в інші конфлікти, менш руйнівні, в інших сферах, інших соціальних вимірах. Даний підхід не заперечує можливості і навіть конструктивності політичної й адміністративної маніпуляції (не будь-якої) на початкових фазах конфлікту, але ґрунтується, насамперед, на забезпеченні інформаційної повноти взаємодії суб'єктів та необхідному ризику, що уможливлює перехід до останньої фази. Так, у книзі "Управление персоналом" [56, с 373] управління конфліктом визначається як діяльність щодо забезпечення розвитку конфліктної взаємодії, тобто забезпечення максимальної можливості для саморегулювання конфлікту та сприяння виходу з кризи до наступної стадії. По суті, тут пропонується заміна управління саморегуляцією. Автори книги також вважають, що конфлікт є "некерованим", але на різних фазах його розвитку можливі дії, що сприяють його безкризовому розвитку. Прихильники іншого підходу стверджують, якщо перший підхід базується на суб'єкт-об'єктному відношенні, то другий — на суб'єкт-суб'єктному.
У нашому ж розумінні, вміле поводження з конфліктами містить у собі як діяльність щодо їхнього запобігання, так і, у випадку виникнення конфліктів, управління ними. Останнє являє собою контроль над процесом та формами протікання конфлікту для мінімізації витрат на його вирішення та макси-мізацію позитивних результатів, а також його профілактику та діагностику.
Конструктивне, раціональне вирішення конфліктів залежить від таких чинників:*
адекватності сприйняття конфлікту, наявності об'єктивного розуміння його сутності;*
відкритості й ефективності спілкування між конфліктуючими;*
створення атмосфери взаємної довіри та співробітництва;*
визначення сутності конфлікту;*
наявності необхідних ресурсів для його вирішення;*
створення нормативно-правового підґрунтя, регулюючого його вирішення.
Як правило, управління конфліктом спрямоване на його вирішення, врегулювання чи усунення. Вирішення конфлікту — зняття протиріч, що викликали конфлікт, і встановлення нормальних взаємовідносин між протиборчими сторонами. Вирішення конфлікту передбачає усунення джерела конфлікту, а його врегулювання означає припинення конфліктних дій і ворожості, зниження значущості джерела, причин конфлікту. Зазвичай це досягається за допомогою компромісів та переконання. Усунення конфлікту — зняття гостроти протиборства сторін, яке не усуває причин конфлікту.
Управління конфліктом має містити його:*
діагностику та прогнозування;*
попередження та профілактику;*
регулювання й оперативне вирішення. Попередження та профілактика конфлікту передбачає:*
завчасне вирішення конфліктної ситуації (превентивне вирішення конфлікту);*
підготовку людей та колективу загалом до адекватного (правильного, цивілізованого, грамотного) поводження у конфліктній ситуації.
A. H. Чумиков розрізнює етапи управління конфліктом, в основі яких лежать такі дії:*
інституціоналізація — вирішення конфлікту цілком у рамках закону, регламентованих нормативно-правових поло-*
легітимізація — готовність конфліктуючих сторін у процесі вирішення конфлікту дотримуватися прийнятих норм і правил. Легітимізація стимулює добровільність бажання виконувати запропоноване рішення;*
структурування конфліктуючих груп — виявлення (суб'єк-тивізація) носіїв переслідуваних інтересів і визначення кількісних та якісних характеристик учасників конфлікту;*
редукція — послідовне послаблення конфлікту за рахунок переведення його на інший рівень (наприклад, із загальнодержавного на регіональний), зменшення напруженості конфлікту.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: Стратегія управління конфліктами

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок