Головна Головна -> Реферати українською -> Психологія -> Діалогічне дослідження надії

Діалогічне дослідження надії

Назва:
Діалогічне дослідження надії
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
9,71 KB
Завантажень:
233
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
Реферат на тему:
Діалогічне дослідження надії


Почуття надії належить до тих феноменів людського існування, реальність і життєве значення яких очевидні, проте сутність і природа його у психології досліджувалися мало. У цій розвідці ми виходимо з переконання, що почуття надії є одним з фундаментальних людських почуттів, а проблема надії є актуальною і перспективною проблемою психологічних досліджень.
Мета нашого дослідження полягає в тому, щоб визначити теоретико-методичні принципи й особливості психодіагностики почуття надії з погляду інтерсуб’єктно-діалогічного підходу.
Завдання теоретико-методичного дослідження почуття надії такі: по-перше, розкрити інтерсуб’єктно-діалогічну, екзистенційно-онтологічну природу почуття надії й окреслити перспективи дослідження надії як духовно-діалогічного феномена;по-друге, описати й проаналізувати основні особливості розробленого нами поліфонічного опитувальника „Надія” як інтерсуб’єктно-діалогічної методики дослідження надії особистості1; по-третє, охарактеризувати основні конструктивно-методичні принципи інтерсуб’єктно-діалогічної (поліфонічної) методики психодіагностики почуття надії.
Здійснюючи перше завдання, ми проаналізували сучасний стан дослідження психології надії у науково-філософській та гуманітарно-психологічній літературі і змушені констатувати вкрай малу вивченість проблеми (особливо у вітчизняній психології). В результаті аналізу психологічних досліджень надії виокремлюємо два основні науково-парадигмальні підходи до розуміння й дослідження цього феномена: суб’єктно-позитивістський та екзистенційно-онтологічний.
Більшість досліджень психології надії виконана з позицій суб’єктно-позитивістського підходу, який полягає в тому, що почуття надії розуміється як певний компонент, як механізм людської психіки, функція якого – забезпечувати позитивно-оптимістичне ставлення особистості до життя, людей і світу. Надія розглядається як узагальнене очікування сприятливого результату подій, як різновид локусу контролю особистості або як один з моментів саморегуляції поведінки. Дехто з дослідників вважає, що надія пов’язана зі спрямованістю особи, системою її мотиваційно-ціннісних орієнтацій та соціально-психологічних диспозицій.
Раціоналістично-суб’єктнє розуміння надії відображає низку важливих й істотних особливостей почуття надії, але воно від самого початку редукує багатовимірно-поліфонічну, органічно-цілісну, онтологічно-екзистенційну природу феномена надії до її функціонально-парціальної, раціоналістично-активістської проекції як локального „механізму” психіки.
Обмеженість суб’єктно-раціоналістичного розуміння природи надії з особливою очевидністю проявляється у побудові методів психодіагностики надії. Одним з перших психодіагностичну методику вимірювання надії розробив американський психолог C. Снайдер з колегами [10; 21]. В основі цієї методики лежить уявлення про те, що почуття надії виражає найважливіші життєві диспозиції людини, серед яких головну роль відіграють два компоненти: „сила волі” та „здатність знаходити шляхи вирішення проблем”. Параметр „сили волі” відображає почуття розумової енергії, рішучості, включеності особистості і, зрештою, її рушійну силу, а другий компонент виявляє здатність людини відшукувати ефективні шляхи для досягнення поставленої мети.
У російській психології першим до вивчення почуття надії звернувся К. Муздибаєв [9; 10]. Він розглядає надію як диспозицію особистості, тобто як готовність до оцінки можливого, що виникає при очікуванні якогось важливого й важкодоступного блага, а також як готовність до послідовного поведінкового акту заради досягнення цього блага.
В широкому комплексному дослідженні психології надії К. Муздибаєв узяв за основу методику вивчення надії C. Снайдера [21] і на великій вибірці випробовуваних (700 дорослих людей семи соціальних груп: робітники, службовці-бюджетники, службовці приватного сектора, керівники установ, студенти, безробітні, пенсіонери) адаптував її до умов вітчизняної психокультури.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: Діалогічне дослідження надії

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок