Головна Головна -> Реферати українською -> Психологія -> Формування загальних і одиночних понять, методологічні прийоми

Формування загальних і одиночних понять, методологічні прийоми

Назва:
Формування загальних і одиночних понять, методологічні прийоми
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
6,87 KB
Завантажень:
75
Оцінка:
 
поточна оцінка 3.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Формування загальних і одиночних понять, методологічні прийоми

План

Характеристика основних розумових операцій.

Форми чуттєвого, логічного пізнання.

Формування уявлень про предмети і явища природи.

При формуванні природничих понять порівняння найчастіше виступає у формі протиставлення. Для ознайомлювання з предметами і явищами природи-широко використовується порівняння у формі зіставлення.

Порівняння нерозривно пов'язане з іншою розумовою діяльністю - абстрагуванням. Навчити дітей абстрагувати - означає виробити в них уміння бачити загальні істотні ознаки певних предметів.

Процес навчання потребує систематичного поєднання абстрагування і конкретизації, тобто переходів від абстрактного, загального до конкретного, поодинокого. Так, до конкретизації належать розпізнавання на малюнках або під час екскурсій певних форм поверхні, визначення лінії горизонту, певних видів тварин тощо. Молодші школярі часто зустрічаються з труднощами в конкретизації певних природничих понять, наприклад, рослини вони відносять до неживої природи, комах не вважають тваринами. Це пояснюється недостатньою увагою вчителя до конкретизації певних теоретичних положень, відірваністю навчання природознавству від самої природи.

Цей вид розумової діяльності відіграє важливу роль у формуванні природничих понять.

Оволодіння операцією узагальнення є також необхідною умовою розуміння учнями причинно-наслідкових зв'язків у природі. Формування вмінь знаходити і розуміти їх відбувається в процесі продуктивної діяльності учнів, коли вони пояснюють і доводять свої твердження.

Мислення невіддільне від мови. Тому вміння учнів порівнювати, узагальнювати, систематизувати предмети і явища і т. д. знаходить своє словесне оформлення, сприяє розвитку логічності, чіткості, образності як усної, так і писемної мови дітей.

Розвитку мови молодших школярів сприяє також опис ознак об'єктів, за якими діти ведуть спостереження серед природи, під час екскурсій, демонстрування дослідів та ін. При цьому встановлюється зв'язок між словом і образом, слова наповнюються відповідним змістом. Дітей треба вводити в навколишній світ, щоб вони кожен день відкривали в ньому щось нове, щоб кожен крок був подорожжю до витоків мислення і мови.

Керівництво спостереженнями дітей під час демонстрування дослідів, перегляду кіно- і діафільмів і спрямування їхньої уваги на істотне, на причини також робить учнів спостережливішими.

До чуттєвого пізнання належать відчуття, сприймання, уявлення; до логічного або раціонального - поняття, судження, умовиводи. Ці форми відображення мають місце і при засвоєнні знань, оскільки в процесі навчання в свідомості учнів повинна бути відтворена реальна картина навколишнього світу.

Найпростішою формою чуттєво-образного відображення є відчуття.

Відчуття - це процес відображення в мозку людини окремих властивостей, якостей предметів і явищ об'єктивної дійсності внаслідок їх безпосереднього впливу на органи чуттів.

Уявлення - це не тільки образи предметів, які ми колись сприймали. Можна мати уявлення і про такі предмети, яких ми ніколи не бачили. Вони створюються на основі осмислення ряду уявлень про навколишні предмети або явища.

Поняття - форма думки, яка відображає істотні ознаки і відношення предметів та явищ реального світу.

Ознакою називається те, чим відрізняються або чим схожі між собою предмети і явища. Ці ознаки можуть бути у вигляді властивостей (білий, прозорий, розчинний), стану (рухається, живиться, росте). Ознаки поділяють на істотні й неістотні. Істотні ознаки - це такі, які належать предметам певної групи і відрізняють їх від предметів іншої групи. Так, у понятті «людина» маються на увазі такі істотні ознаки, як свідомість, мова і праця.

У кожному понятті розрізняють його зміст і об'єм. Зміст поняття - це сукупність ознак предметів, відображених у понятті. Так, у зміст поняття «звірі» поряд з іншими входять такі ознаки, як наявність волосяного покриву, живонародження і вигодовування малят молоком.

Об'єм поняття - це безліч предметів, кожному з яких належать ознаки, що становлять зміст поняття. Так, поняття «звірі» об'єднує таких представників цього класу тварин, як вовк, лисиця, заєць-біляк, бурий ведмідь та багато інших, бо кожен із них покритий шерстю, народжує живих малят і вигодовує їх молоком.

Поняття поділяють на індивідуальні (поодинокі), що стосуються окремих предметів, явищ, і загальні, які охоплюють групу об'єктів; на конкретні, що стосуються предметів, явищ, і абстрактні, які стосуються властивостей предметів і явищ, узятих як самостійний об'єкт думки (наприклад, погода, клімат). Поняття завжди існує в слові і виражається словом або групою слів.

Поняття формуються в свідомості людини на основі таких розумових процесів, як. аналіз, синтез, порівняння, абстракція та узагальнення.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Формування загальних і одиночних понять, методологічні прийоми

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок