Головна Головна -> Реферати українською -> Психологія -> Моральна спадщина Маркса, Енгельса та Леніна

Моральна спадщина Маркса, Енгельса та Леніна

Назва:
Моральна спадщина Маркса, Енгельса та Леніна
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
13,46 KB
Завантажень:
79
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Моральна спадщина Маркса, Енгельса та Леніна

1. Мораль в етиці

Мораль (лат. - що відноситься до вдачі, характеру, складу душі, звичкам; вдачі, звичаї, мода, поведінка) – предмет вивчення етики; форма суспільної свідомості і вид суспільних відносин, направлених на затвердження самоценности особи, рівність всіх людей в їх прагненні до щасливого і гідного життя, що виражають ідеал людяності, гуманістичну перспективу історії. Мораль регулює поведінка людини у всіх сферах суспільного життя – в праці, в побуті, в політиці, в науці, в сімейних, особистих, усередині групових, міжкласових і міжнародних відносинах.

Вони підтримують і санкціонують в найзагальнішій формі певні суспільні засади, лад життя, спілкування (або, навпаки, вимагають їх зміни). Принципи моралі не допускають виключень, претендують на абсолютність; будучи гранично узагальненими, вони відряджають глибинні шари соціально-історичних умов буття людини, його сутнісні потреби. Мораль є те, що залишається у відносинах між людьми, якщо в думках відняти з них весь конкретний, наочно обумовлений зміст, - їх суспільна форма. Мораль належить до основних типів нормативної регуляції дій людини, таких як право, звичаї, традиції і інше, перетинається з ними і в теж час істотно відрізняється від них.

Якщо в праві і організаційних регуляцій розпорядження формулюються, затверджуються і проводяться в житті спеціальними установами, то вимоги моральності (як і звичаї) формуються в самій практиці масової поведінки, в процесі взаємного спілкування людей і є відображенням життєво-практичного і історичного досвіду безпосередніх уявленнях, відчуттях і волі. Моральні норми відтворюються повсякденно силою масових звичок, велінь і оцінок громадської думки, виховуваних в індивідові переконань і спонук виконання вимог, мораль може контролюватися всіма людьми без виключення і кожним окремо.

Моральні норми відтворюються повсякденно силою масових громадської думки, виховуваних в індивідові переконань і спонук. Виконання вимог мораль людьми без виключення і кожним окремо. Авторитет тієї або іншої особи в моралі не пов'язаний з офіційними повноваженнями, реальною владою і суспільний положенням, але є авторитетом духовним, таке є обумовленим його моральними ж якостями і здатністю адекватно виразити сенс етичної вимоги. У моралі немає характерного для інституційних норм розділення суб'єкта регулювання.

2. Моральна спадщина В.І.Леніна

Ленін Володимир Ілліч - теоретик марксизму, основоположник його нового етапу - ленінізму, вождь Комуністичної партії і міжнародного комуністичного руху, засновник Радянської держави. Проблеми марксисткою етики отримали розробку вже в ранніх роботах Леніна, зокрема, в ході полеміки з поглядами, згідно яким марксистське розуміння моралі нібито прирікають людину на повне підпорядкування історичним обставинам, не залишаючи йому свободи вибору. У роботі «Що таке «друзі народу» і як вони воюють проти соціал-демократів?» (1894) Ленін відкинув суб'єктивістсько-волюнтаристське трактування свободи волі, показав неспроможність висунутого соціологією народників тези про конфлікт між детермінізмом і моральністю. Ленін довів, що визнання залежності людської поведінки від суспільно-історичних умов не виключає відносної самостійності людини у виборі своїх дій, не заперечує свободи людини, а отже, і його відповідальності за свої вчинки.

Тільки з позицій детермінізму можлива стругаючи й правильна моральна оцінка діяльності. Захищаючи матеріалістичну традицію в етиці, Ленін простежує у своїх працях розвиток гуманістичної лінії в історії філософії й доводить неспроможність тези про те, що ідеалізм на противагу матеріалізму нібито «завжди має на увазі тільки інтереси особистості». Ленін різко критикував точку зору, що розглядає релігію як основу моральності, а поняття релігійності совісті й гріха - як непорушні початки морального життя людини. Настільки ж шкідливими він уважав «богостроїтельські» ідеї, відповідно до яких соціалізм зображувався в якості нової релігійної системи, покликаної спаяти людство, зв'язати особистість із суспільством.

Критикуючи погляд, що розглядає бога як комплекс ідей, які будуть і організують соціальні відчуття, Ленін указував, що на ділі ідея бога, породжена тупою придавленістю людини, завжди усипляла і притупляла соціальні відчуття, зв'язувала пригноблювані класи вірою в божественність тих, що пригноблюють. У ряді робіт (особливо післяжовтневого періоду) Ленін підкреслював роль морального чинника в революції. Визнаючи необхідність революційного насильства, особливо в періоди крайнього загострення класової боротьби, він разом з тим стверджував, що кінцева перемога революційної справи досягається не насильством, а моральним авторитетом пролетаріату, що переміг, і його партії. Ленін підкреслював те величезне значення, яке має цей крупний, завойований в ході боротьби моральний авторитет, що черпає свою силу, звичайно, не у відвернутій моралі, а в моралі революційного борця, в моралі «рядів і шеренг революційних мас».

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Моральна спадщина Маркса, Енгельса та Леніна

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок