Головна Головна -> Реферати українською -> Психологія -> Скачати реферат: Ідея сигналу в поведінкознавстві. Поведінка як вища нервова діяльність і "муки свідомості".І. П. Павлов (1849 — 1936)

Ідея сигналу в поведінкознавстві. Поведінка як вища нервова діяльність і "муки свідомості".І. П. Павлов (1849 — 1936) / сторінка 4

Назва:
Ідея сигналу в поведінкознавстві. Поведінка як вища нервова діяльність і "муки свідомості".І. П. Павлов (1849 — 1936)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
15,56 KB
Завантажень:
133
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 
Тут є певна тавтологія. Ось чому ідея гальмування в післяпавловський час дещо змінилася. Саме гальмування стали розуміти як активний процес (П.К.Анохін та ін.). Разом із тим виникнення внутрішнього гальмування треба було ще пояснити, щоб вийти за межі тавтології. Остання відчувається у тлумаченні поведінки тварин і людини.
Ідея першої і другої сигнальних систем як немовної та мовної поведінки становить інтерес, але не в тому, в чому його інколи бачать. Ототожнення другої сигнальної системи і мови має надзвичайно умовний ха-рактер, як і виділення чисто людських типів. Мова в її буденному тлума-ченні включає сигнальну функцію, проте має ще декілька інших: виражаль-ну, зображувальну, повідомлюючу, комунікативну, які до сигнальної зведені бути не можуть. Більш точно, фактор сигнальності присутній в усіх функціях мови, саме тому він не може розкрити їхніх специфічних особли-востей. Те, що, на перший погляд, досить легко "зливається", виявляє зго-дом такі незводимі риси, які потребують спеціального пояснення.
Таким чином, "фізіологічне" мислення саме окреслює свою межу, де во-но може пояснювати і де воно вже виявляється безсилим. Ідея "злиття" фізіологічного та психологічного, так чітко проголошена павловською шко-лою, виявилася лише позанауковим побажанням, спробою яким-небудь од-ним моментом пояснити безконечно складну структуру, хоч цей момент і входить в неї як складник. Так, чисто людські типи становлять досить умов-ну конструкцію, тому що саме в людині, в тому, чим вона по суті відрізняється від тварини, так звана друга сигнальна система завжди бере гору над першою ще з того часу, як дитина починає оволодівати мовою. В художньому, мислительному та середньому типі мова завжди залишається домінуючою здатністю, якщо тільки людина нормально володіє мовною функцією. Слід говорити не про спосіб переважання систем, коли мається на увазі художнє або наукове освоєння дійсності, а в способі її пояснення, в характері доказовості, об'єктивності або суб'єктивності, в узагальненні, яке виражається в цих двох випадках протилежним способом.
Справжня велич павловської фізіологічної або психологічної системи полягає в тому, що її основні поняття є не тільки не психологічними, а й навіть не фізіологічними. Повторимо, що за своєю узагальненістю вони нагадують поняття кібернетики. В якій мірі вони є такими, треба ще дослідити. "Аналітико-синтетична" діяльність, "зрівноваження" організму та середовища, "динамічна стереотипія" в роботі головного мозку, "сигнальні системи", "іррадіація", нервове "збудження" та "гальмування", "індукція" (позитивна або негативна), "тимчасовий зв'язок" та цілий ряд інших термінів, важливих для розуміння павловського вчення, є поняттями високого узагальнення. Через ці поняття здійснюється екстраполяція змісту і структур з однієї науки в іншу і навпаки, в результаті чого відбувається їхнє взаємне збагачення. Крім цього, в такому перенесенні єдино можливе злит-тя різних сфер знання. Ця творча, продуктивна екстраполяція (а не так зване зведення) —г найважливіший результат павловського вчення як колоритної віхи в історії психології.
Отже, Павлов, залишаючи спочатку за психологією вивчення "так званого" внутрішнього світу, суб'єктивності, прагне звести це суб'єктивне та об'єктивно спостережувані мозкові функціональні структури і приходить до паралелізму — накладання психологічного візерунка на фізіологічну кан-ву. Застосовані ним поняття мають високий рівень узагальнення, що дає змогу зв'язати їх у рамках поведінкової проблеми. Таким чином, Павлов, сам того не помічаючи, здійснює еволюцію від фізіології до психології, але, врешті-решт, не подолавши своєрідності психічного, залишається з певною тенденцією дуалізму фізіологічного та психологічного — саме тому, що він хотів перебувати тільки в рамках об'єктивного фізіологічного мислення. Цей дуалізм, немовби сидіння на двох стільцях, був підданий гострій кри-тиці з боку більш послідовного напряму поведінкознавства — рефлексо-логії В.М.Бехтерева.
Якщо у І.

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 
Реферат на тему: Ідея сигналу в поведінкознавстві. Поведінка як вища нервова діяльність і "муки свідомості".І. П. Павлов (1849 — 1936)

BR.com.ua © 1999-2019 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок