Головна Головна -> Реферати українською -> Психологія -> реферат українською: Ідея сигналу в поведінкознавстві. Поведінка як вища нервова діяльність і "муки свідомості".І. П. Павлов (1849 — 1936)

Ідея сигналу в поведінкознавстві. Поведінка як вища нервова діяльність і "муки свідомості".І. П. Павлов (1849 — 1936) / сторінка 5

Назва:
Ідея сигналу в поведінкознавстві. Поведінка як вища нервова діяльність і "муки свідомості".І. П. Павлов (1849 — 1936)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
15,56 KB
Завантажень:
133
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 
П.Павлова існують і психологія, і фізіологія вищої нервової діяльності, то у В.М.Бехтерева психологію трансформовано в рефлексо-логію та повністю розчинено в останній. Те, що можна піддати об'єктивному спостереженню і дослідженню, є поведінкові реакції, які зумовлюються біологічною природою людини, організму в цілому і соціальним середовищем. Це і становить два головних фактори поведінки, що були об'єднані своєрідною формулою — "біосоціо".
При цьому психічне мислилося тільки як суб'єктивне і тому відкидалося з порогу як удаваний предмет психологічної науки. По суті воно кваліфікувалося Бєхтерєвим як епіфеноменальне, а як психофізичну теорію, епіфеноменалізм він заперечував принципово. Звісно, якщо поведінку в такому її тлумаченні можна звести до двох факторів ("біо" та "соціо"), то роль суб'єктивного моменту виявляється повністю дискредитованою. Більше то-го, психічне як суб'єктивне випаровується, і зовсім байдуже, чи існує воно, чи ні. Якщо воно визнається як існуюче, то в якій формі і з якою доцільністю воно існує? Чи несе воно яке-небудь функціональне навантаження? Без сумніву, Бехтерев допускав існування суб'єктивного, але позбавляв його функціонального значення. Проте оскільки "чисте" поведінкознавство не може бути реалізовано в якій-небудь послідовній теорії, Бехтерев неодноразово враховує суб'єктивне у своїй рефлексологічній теорії і навіть показує його антагонізм до зовнішніх поведінкових реакцій,
Бехтерев визначає свій рефлексологічний метод дослідження як об'єктивно-біологічний і поширює його також на вивчення суспільних явищ. Якщо Павлов не намагався пояснити законами рефлективної діяльності соціальне життя, експериментуючи насамперед із тваринами, то Бехтерев створює "'колективну рефлексологію", яка мала замінити при-наймні соціальну психологію.
У своїх намірах Бехтерев іде ще далі. Він кваліфікує рефлексологію як "науку про людську особистість, яка вивчається з суворо об'єктивної біосоціальної точки зору". Це — феноменальний факт. Психологію XX століття можна визначити як психологію особистості та особистісних форм поведінки. Бехтерев приймає цю тенденцію, але не помічає, що разом із зникненням психічного у нього зникає будь-який зміст особистості. У кра-щому разі рефлексологія може претендувати на вивчення індивідуальних особливостей людини, але ніяк не особистості. Бехтерев відчуває, що цей предмет охопити чисто об'єктивним спостереженням не можна, і здійснює еволюцію від заперечення психічно-суб'єктивного до визнання можливості й навіть необхідності вивчати суб'єктивні процеси "на собі самому", що "повинно доповнювати вивчення об'єктивних проявів особистості, щоб можна було збагнути взаємовідношення між тими та іншими". Цим заува-женням Бехтерев сам ліквідує принципову чистоту рефлексології та форму-лює її завдання більш усебічно. Така еволюція підходів свідчить про серйозні труднощі методології, коли психолог намагається на основі єдиного принципу вивести багатоманітність психологічного досвіду. Ана-логічну еволюцію, але в іншому плані, здійснив В.Джемс, коли на початку своїх "Основ психології" визначив психологію як науку про "потік свідомості", а завершив несподіваною постановкою питання, чи існує свідомість узагалі.
Бехтерев щоразу ставить перед собою методологічні бар'єри і нама-гається їх долати, але здебільшого — і це зрозуміло — залишає ці проблеми в гострих внутрішніх контроверсіях. Так, він проголошує наявність психічного в усій природі, навіть неживій, але при цьому пропонує вивчати тільки зовнішні вияви поведінкових актів. Аби довести, що свідомість "не є необхідним елементом у поведінкових актах", Бехтерев використовує аргу-менти суто емпіричного характеру: існує творчість уві сні, існує несвідоме взагалі (тут залучається З.Фрейд для "боротьби зі свідомістю"). Бехтерев ніби не помічає, що несвідоме, за Фрейдом, — це насамперед психо-логічний, а зрештою — суб'єктивний феномен.
"Психічна реальність" не заперечується, але прив'язується до процесів мозку. "Вивчаючи мозок у його вищих проявах, ми вивчаємо разом із тим і розвиток самого психічного процесу".

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 
Реферат на тему: Ідея сигналу в поведінкознавстві. Поведінка як вища нервова діяльність і "муки свідомості".І. П. Павлов (1849 — 1936)

BR.com.ua © 1999-2019 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок