Головна Головна -> Реферати українською -> Психологія -> реферат безкоштовно: Ідея сигналу в поведінкознавстві. Поведінка як вища нервова діяльність і "муки свідомості".І. П. Павлов (1849 — 1936)

Ідея сигналу в поведінкознавстві. Поведінка як вища нервова діяльність і "муки свідомості".І. П. Павлов (1849 — 1936) / сторінка 6

Назва:
Ідея сигналу в поведінкознавстві. Поведінка як вища нервова діяльність і "муки свідомості".І. П. Павлов (1849 — 1936)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
15,56 KB
Завантажень:
133
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 
В такому паралелізмі психічне зво-диться до мозкових процесів і перестає бути "реальністю". Критикуючи суб'єктивізм у психології, Бехтерев бачить труднощі інтроспекції в тому, що внутрішнє переживання дуже індивідуалізоване, а словом, яким людина намагається виразити таке переживання, не можна це адекватно здійснити. За таких умов слово піддається критиці в плані об'єктивного методу, адже його природа залишається тією ж у будь-якому випадку. Зрештою, недоліки суб'єктивної психології, що виявляються Бехтерєвим, повністю стосуються і недоліків методу об'єктивного, як його було запропоновано у рефлексології. Будь-яке серйозне дослідження психології, якщо воно не хоче перетворитися на вигадку-гру, так чи інакше використовує суб'єктивний корелят психічного, тому що воно як фактор визначає поведінку і найбільше той феномен, який насамперед цікавить Бехтерева, — особистість.
Включаючи свідомість у структуру мозкової діяльності, Бехтерев заяв-ляє, що вивести свідомість із процесів матеріального порядку... неможливо. Бехтерев ігнорує зовнішнє джерело свідомості, у зв'язку з яким вона визна-чається як усвідомлене буття, як відображення об'єктивного світу, як пізнання і переживання. Бехтерев зводить свідомість до епіфеноменального стану, не бачачи великої інтегративної функції свідомості у відображенні світу. Згодом Бехтерев зауважує, мислячи в сеченовському ключі: "Думку і взагалі суб'єктивне переживання слід тлумачити як затримані рефлекси, які, рано чи пізно звільнившись від гальмування, перейдуть в об'єктивний світ у формі або переказу, або у формі дії та інших реакціях. Таким чином, протя-гом відомого часу досягається бажана повнота об'єктивного вивчення осо-бистості".
Прагнучи створити вищі, особистісні моделі поведінки, Бехтерев фак-тично йде назад — до моделей фізичних, структуруючи систему психології (рефлексології) за допомогою понять фізики — "енергетизм", “фізична енергія" і т. п. Якщо "матерія є функцією, а реальністю є одна енергія, то вже немає підстави протиставляти психічне матеріальному і навпаки, і нам залишається спитати себе, чи не є можливість і психічну діяльність звести до фізичної енергії. Ця енергія, досягаючи відомої напруги в центрах при зростанні перешкоди до її руху, супроводжується суб'єктивними про-явами, не перестаючи бути нервовим струмом; у подальшому ж, повертаю-чись за допомогою відцентрових волокон у вигляді нервового струму на периферію до м'язів і залоз, та ж енергія переходить у молекулярну енергію м'язів, з одного боку, і молекулярну енергію залоз — з іншого". Цей фізикалізм мислення як критерій науковості домінує у психологічних сис-темах, що розвиваються паралельно з рефлексологією, — біхевіоризмі, гештальтпсихології, навіть психоаналізі, особливо в таких випадках, коли Фрейд шукає першоджерело лібідо і танатос (потяги до життя і смерті), включаючи в свої міркування фізичні теорії ентропії, неентропії та ін.
Бехтерев відбиває певну тенденцію часу, коли оголошує рефлекс "творчим фактором індивідуальності", що пов'язується з "торуванням" нових шляхів. Адже брак діяльності та відсутність рефлексів у свою чергу призво-дять до запустіння або згладжування торованих шляхів, наближення їх до загальної структури речовини і до внутрішнього гальмування рефлексів. Посилаючись на статтю Метальпикова "Рефлекс як творчий акт" ("Русская мысль", листопад, 1916), Бехтерев зазначає, що рефлекс, як і будь-яка інша реакція, дає дещо нове. Змінюючи структуру тканин і форму органів, рефлекс становить творчий акт, породжує, зокрема, індивідуальність з усіма особливостями її організації. Так виникає індивідуальний досвід, який виступає фактором еволюції. Бехтерев прямо розгортає принцип індивідуації як принцип психології. Це відверто вияв-ляється і у Павлова: умовний рефлекс у цьому сенсі також є механізмом створення індивідуального досвіду, чим сприяє еволюції; проте не рефлекс узагалі, як у Бехтерева, а саме умовний рефлекс. Змикання рефлексології з проблемами творчості є лише науковим вираженням пошуку основополож-них сил, які спрямовують людську поведінку, що, зокрема, було представле-но в екзистенціальній психології особистості й творчості.

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 
Реферат на тему: Ідея сигналу в поведінкознавстві. Поведінка як вища нервова діяльність і "муки свідомості".І. П. Павлов (1849 — 1936)

BR.com.ua © 1999-2019 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок