Головна Головна -> Реферати українською -> Психологія -> Ідея сигналу в поведінкознавстві. Поведінка як вища нервова діяльність і "муки свідомості".І. П. Павлов (1849 — 1936)

Ідея сигналу в поведінкознавстві. Поведінка як вища нервова діяльність і "муки свідомості".І. П. Павлов (1849 — 1936)

Назва:
Ідея сигналу в поведінкознавстві. Поведінка як вища нервова діяльність і "муки свідомості".І. П. Павлов (1849 — 1936)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
15,56 KB
Завантажень:
132
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 
РЕФЕРАТ
На тему:
Ідея сигналу в поведінкознавстві. Поведінка як вища нервова діяльність і "муки свідомості".
І. П. Павлов (1849 — 1936)


Вивчення психології поведінки по суті започатковує І.П.Павлов. Після серії досліджень функції травлення він звергається до фізіології вищої нер-вової діяльності і створює вчення про умовні рефлекси. В уявленні самого Павлова це — чисто фізіологічне вчення, яке має зовнішні для себе психо-логічні цілі. "Муки свідомості" складають, зрештою, головний предмет пси-хології і взагалі найважливіший предмет науки про людину — так вважав Павлов.
Розкриття механізму цих "мук свідомості", як внутрішнього світу людини стало основним життєвим завданням багатьох видатних учених, адже це найвеличніша мета людини — пізнати саму себе. Проте досягти цієї мети прямим шляхом, тобто через самоспостереження, поки ще нікому не вда-лось. Треба почати з іншого. У справу пізнання психічного як суб'єктивного має втрутитися фізіологія вищої нервової діяльності — наука, що викори-стовує об'єктивний метод дослідження. Те, що доступне методу, є поведінковий аспект психічного. І Павлов ставить знак рівності між фізіологією вищої нервової діяльності та поведінкою. Суб'єктивне, свідомість прямому вивченню не підлягає. Фізіолог повинен уникати тлума-чення фактів поведінки тварини в суб'єктивних термінах, вважає Павлов. Таке тлумачення не має статусу наукового і заводить предмет психології у безвихідь суб'єктивізму.
Проте Павлов використав лише фізіологічний індикатор для дослідження поведінки. Наукове мислення Павлова залишається поведінково-психологічним. Про це свідчить ідея досліджувати не ізольовані функції організму, що робить здебільшого фізіологія, а цілісний організм. Здійснення такого підходу було гордістю самого Павлова та його школи. Експериментальна тварина після відносно нескладної операції зі встанов-лення фістули для слиновиділення працювала в лабораторії, даючи показ-ники як здорова істота. Спостережувані факти стосувалися поведінкових аспектів діяльності. Інтерпретація участі мозкових механізмів у цій діяльності стосувалася макроструктурних особливостей, що було лише до-повненням до інтерпретації поведінкового плану. Поведінка цілого ор-ганізму в його відношеннях до різних проявів середовища є вже предмет психології.
Мета вивчення фізіології вищої нервової діяльності, за Павловим, поля-гає в тому, щоб розкрити найтонші механізми поведінки тварини. Це дасть можливість такою мірою розробити фізіологічну канву, що на ній зможе вільно розміститися і бути поясненим складний психологічний візерунок. У зв'язку з цим Павлов твердив про можливість і необхідність злиття фізіологічного та психологічного, але так, що інтерпретація по-ведінки залишиться суворо науковою і насамперед об'єктивною. Правда, стало ясно, що таке уявлюване злиття реально не відбувається. Здійснити будь-яке зведення психічного до фізіологічного буде лише частиною (і при тому меншою) процесу наукового дослідження поведінки. Головне завдання залишається ще не вирішеним: як можливе суб'єктивно-психічне і в чому смисл його життєвого призначення, якщо тільки не мислити його як простий епіфеномен фізіологічних процесів.
Ідея "злиття" раціонально може бути тлумачена не в методологічному плані, а в чисто методичному: можна припустити, що, досліджуючи фізіологію, ми тим самим розкриваємо і психологічні закономірності. Це положення Павлова стало Інструментом його "фізіологічного мислення". Якщо предмети фізіології та психології збігаються, це означає, що можна злити основні поняття цих наук (при оперті на поняття фізіологічні) та ко-ристуватися ними як термінами, що в дусі детермінізму розкривають особ-ливості поведінки.
Вихідне поняття павловської "фізіологічної" системи — сигнал, умов-ний рефлекс. Його антагоністом є рефлекс безумовний. Для утворення тимчасового зв'язку має відбутися збіг у часі та структурі умовного та безумовного подразників. Виникає те, що психологи називають асоціацією. Безумовний рефлекс було прирівняно до інстинктивної поведінки, тобто він мислився як ланцюг безумовних рефлексів, в якому кінець одного рефлексу стає початком наступного.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 



Реферат на тему: Ідея сигналу в поведінкознавстві. Поведінка як вища нервова діяльність і "муки свідомості".І. П. Павлов (1849 — 1936)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок