Головна Головна -> Реферати українською -> Психологія -> реферат: Психологічний аналіз правосвідомості працівників правоохороних органів

Психологічний аналіз правосвідомості працівників правоохороних органів / сторінка 2

Назва:
Психологічний аналіз правосвідомості працівників правоохороних органів
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
9,97 KB
Завантажень:
2141
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Структура психічної діяльності індивіда не вичерпується свідомістю і несвідомим. У суб’єктивній реальності людини має місце й така підструктура, як самосвідомість вона орієнтована на аналіз, усвідомлення, цілісну оцінку людиною власних знань, думок, інтересів, ідеалів, мотивів поведінки, дій, моральних властивостей та ін.; за допомогою самосвідомості людина реалізує ставлення до самої себе, здійснює власну самооцінку як мислячої істоти, здатної відчувати. У цьому разі об’єктом пізнання суб'єкт робить самого себе і свою свідомість. Отже, людина – самооцінююча істота, яка без цієї характеристичної дії не змогла б визначити себе і знайти місце в житті. Самосвідомість – важлива умова постійного самовдосконалення людини. Елементи та рівні структури суб'єктивної реальності формуються під впливом соціального способу життя людини, який вимагає від неї самоконтролю своїх вчинків і дій, прийняття на себе повної відповідальності за них.

Правосвідомість …

Право завжди пов’язане з суспільним життям людини. Людина є носієм і основним споживачем його норм, а її інтереси і потреби – джерелом змісту правил поведінки людей в суспільстві. Норми права створюються людьми, в них люди вкладають свої знання, розум і свідомість, тобто уявлення про мету і завдання права, наслідки його регулятивної діяльності та про способи і методи регулювання правом відносин між людьми в суспільстві. Отже, свідомість у галузі права – правосвідомість – обов'язковий елемент його виникнення, розвитку, функціонування.

Правосвідомість – це сфера групової та індивідуальної свідомості, що пов’язана з відображанням правозначимих явищ; включає в себе правові орієнтації, відношення до правозначимих явищ, що охороняються правом соціальних цінностей, відношення до права, законності та правосуддя, уявлення людей про правомірність та неправомірність, правопорядок в данному суспільстві. В концентрованому вигляді правосвідомість виражається у правовій ідеології суспільства – в системі правових поглядів.

Соціальна психологічна сторона правосвідомості проявляється у звичках правозначимої поведінки, правозначимих соціальних стереотипах і емоційних оцінках, правовій культурі суспільства. Правосвідомість підкоряється загальним закономірностям розвитку та функціонування свідомості, виконує пізнавальну, оціночну і регулятивну функцію, є відображенням соціально-економічних відносин даного суспільства, взаємопов’язана з моральною та політичною свідомістю суспільства, залежить від функціонуючого права і сама впливає на правотворчість.

Правосвідомість – сфера свідомості пов’язана з відображенням правозначимих явищ, сукупність поглядів та ідей, що виражають відношення людей, соціальних груп до права та законності. Правосвідомість людей визначається правовими засадами суспільства, практикою застосування права, реальними умовами життєдіяльності людей, моральним досвідом та традиціями суспільства, системою розповсюджених оціночних відношень до правозначимих явищ. Найбільш стійкі нормативно-ціннісні позиції особистості утворюють сферу її правозначимих установ – викликають стереотипну готовність до певних дій в правозначимих ситуаціях.

Правосвідосмість поділяється на суспільну, групову та індивідуальну. Суспільна правосвідомість – сфера суспільної свідомості, що відображає правозначимі явища суспільного буття; суспільна правосвідомість взаємодіє з правою ідеологією – системою пануючих правових ідей, поглядів і установок, визначає направленість правотворчості та механізми праворегуляції.

На відміну від суспільної правосвідомості групова правосвідомість стихійно залежить від вузькогрупових інтересів, які досить часто протистоять суспільним інтересам. Групова свідомість може бути і асоціальною.

Індивідуальна правосвідомість ще більше різноманітна. Вона у великій мірі визначається правосвідомістю малих соціальних груп, в які включена особистість, умовами її побутового формування. Індивідуальна правосвідомість відрізняється різними рівнями розвитку.

На елементарному рівні індивідуальна правосідомість виражається в узгодженні конкретної правозначимої діяльності з емпіричним уявленням про норми правомірної поведінки більш високі рівні правосвідомості проявляються при усвідомленні складних правових ситуацій правових інститутів, правового статусу людини в суспільстві.

Вищий рівень індивідуальної правосвідомості характеризується сукупністю поглядів на правову систему, усвідомленням соціальної значимості права, оцінкою його сутності оволодінням правовою ідеологією. Це концептуальний рівень правосвідомості.

В правосвідомості розрізняються три взаємопов’язані сторони:

1. Пізнавальна – пов’язана з адекватним відображенням правових цінностей в свідомості індивіда. Однак в буденній правосвідомості знання права замінюється побутовими уявленнями, індивідуальним досвідом, традиціями та звичаями, груповими нормами, нормами культурної поведінки.

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3 
Реферат на тему: Психологічний аналіз правосвідомості працівників правоохороних органів

BR.com.ua © 1999-2019 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок