Головна Головна -> Реферати українською -> Психологія -> Протилежність та єдність Сада й Захер-Мазоха. Ідея безконечності. Ж.Дельоз (нар. 1925)

Протилежність та єдність Сада й Захер-Мазоха. Ідея безконечності. Ж.Дельоз (нар. 1925)

Назва:
Протилежність та єдність Сада й Захер-Мазоха. Ідея безконечності. Ж.Дельоз (нар. 1925)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
3,62 KB
Завантажень:
250
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
РЕФЕРАТ
На тему:
Протилежність та єдність Сада й Захер-Мазоха. Ідея безконечності. Ж.Дельоз (нар. 1925)


Жиль Дельоз — професор філософії Ліонського університету, один з найвидатніших сучасних французьких філософів. Книга Дельоза "Ніцше і філософія" (1962) свідчить про "ніцшеанське відродження" у французькій філософії. При цьому Дельоз показує спільність своїх ідей з ідеями Ж.Батая і П.Клоссовського. У працях ''Відмінність і повторення" (1968), "Логіка смислу” (1969) розкривається близькість Дельоза до психо-аналітичних тлумачень Ж.Лакапом людської поведінки. Набули визнання такі книги Дельоза, як "Капіталізм і шизофренія" (1972, 1980), двотомник "Юно" (1983, 1985) та ессе "Фуга" (1986).
Глибинно психологічним за змістом є досить обширне ессе Дельоза "Представлення Захер-Мазоха". Свого часу Р.Крафт-Еббінг визнавав за-слугою Мазоха відтворення ним (у літературно-художніх працях) певної клінічної сутності — поведінкових моделей рабства і приниження. І Сад, і Молох оцінюються Дельозом як "великі антропологи". У Мазоха виводиться жертва, яка шукає собі ката, переконує його, укладає з ним спілку для виконання свого дивного задуму. Мазохіст сам створює для себе деспо-тичну жінку, він по суті є її вихователем. Так виникає "сходження до ідеалу... під ударами батога". Саме він навіює їй жорстокі слова, з якими вона до нього потім звертається. Жертва говорить вустами свого ката. Це і е ніби справжня діалектика у психології.
У Мазоха використано слов'янський фольклор, виражено українську ду-шу, яка піддається насильству і відчуває в цьому благо. Згадується гоголівське з "Ночі перед Різдвом": "Підведіться ж", — звертається до козаків-посланців Катерина II. "Ні, не встанемо, матінко!" Чи були у Гоголя підстави саме так тлумачити історичну психологію українського народу? Тіло жінки-ката прикрите хутром. Тіло жертви — сама невизначеність. Ве-лику роль тут відіграють фетиші — хутро, взуття, батіг, козацькі шапки. Але Мазох ніколи не доходить до непристойностей, використовуючи мис-тецтво натяку.
Дсльоз досліджує взаємну доповнюваність Сада і Мазоха, говорить про садомазохістську єдність, що вже детально було досліджено Е.Фроммом. Дельоз зауважує, що будь-яке надмірне збудження певним чином еротизується. Відтак здатність еротизму слугувати світові дзеркалом, відображати все, що в ньому є надмірного, відбирати все насильственне, бажаючи його одухотворення.
Єдність садизму і мазохізму бачать у тому, що садизм виникає завдяки спокутуванню, а мазохізм — у відсутності такого спокутування. Дельоз на противагу Фромму, не бачить тут єдності. "Жінка-кат у мазохізмі не мо-же бути садисткою саме тому, що вона перебуває в мазохізмі, є складовою частиною мазохістської ситуації". Будь-яка особистість потребує в тому чи іншому спотворенні лише стихії цього спотворення. Дельоз питає: чи не є зустріч садизму і мазохізму простою аналогією, їхні процеси та утворе-ння — речами зовсім різними, а їхній спільний орган, їхнє "око" — косим?
Садомазохізм, на думку Дельоза, — це хибний термін, "семіологічний монстр". Мова має йти про синдром, який дисоціюється не симптомами, що не можуть бути зведеними один до одного. Спекуляція і доведення в садизмі протиставляються діалектиці та уяві в мазохізмі; підкреслюється антиесте-тизм садизму та естетизм мазохізму, інституціональний смисл одного та договірний смисл іншого. "Понад-Я" і ототожнення переважають у садизмі, "Я" та ідеалізація — в мазохізмі. Мова йде про дві протилежні форми — десексуалізації та ресексуалізації; існує радикальна відмінність садистсь-кої апатії від мазохістського холоду, вони не сполучаються один з одним. Ці положення, на думку Дельоза, виражають суттєву різницю між садизмом і мазохізмом, а також різницю літературних прийомів Сада і Мазоха.
Співвідношення садизму і мазохізму має бути зіставлене з головними категоріями психоаналізу — Еросом і Танатосом, що Дельоз, на жаль, обходить стороною. Протилежність Еросу і Танатосу, як її розкрито у психоаналізі, не є прямою протилежністю, а лише ізольованими, автономними началами.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Протилежність та єдність Сада й Захер-Мазоха. Ідея безконечності. Ж.Дельоз (нар. 1925)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок