Головна Головна -> Реферати українською -> Психологія -> реферат: Головні напрями в сучасній психології

Головні напрями в сучасній психології / сторінка 2

Назва:
Головні напрями в сучасній психології
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
18,97 KB
Завантажень:
72
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 
Розбіжності між цими уявлення стають чинниками неврозів і страждань людини. Вони переживали турбування, почуття тривоги, уразливості, яке ставало тим болючішим, чим більше назрівала потреба змінити на краще думку про себе.
Психотерапевтична процедура, запропонована К.Роджерсом, спрямована на те, щоб, по-перше, сформувати у особистості новий, більш адекватний бажанню образ самого себе і по-друге – зробити більш реальним, більш відповідним можливостям людини її “ідеальне я”, по-третє – створювати “теплий психотерапевтичний мікроклімат”. Завдячуючи якому людина створює позитивне ставлення до себе, починає вірити у себе, що є безперечною умовою розвитку, дійового самоконтролю і організованості дій. А щоб піднятися людині ще вище, треба їй усвідомити свої достоїнства і вади, “прийняла” їх як належне і почала працювати над собою.
К.Роджерс, вивчаючи розбіжності дійсних можливостей, бажань і почуттів і його “ідеального я”, назвав цей стан “умовою престижу”. Це – відповідність громадської оцінки, суспільної вагомості особистості.  
Психіка і вища нервова діяльність 
Впродовж останніх двох сторіч розвиток психології був тісно пов'язаний з досягненнями філософської думки та успіхами при-родничих наук.
Матеріалістична інтерпретація природи та сутності психічних явищ була зумовлена появою філософії діалектичного ма-теріалізму й розвитком вчення про природу психіки — (І.М.Сєченов, І.П.Павлов).
Відображувальна діяльність людини засадово зумовлена реф-лекторною діяльністю мозку. Фундатором вчення про рефлек-торну природу психіки є видатний російський фізіолог І.М.Сєченов (1829 — 1905). У своїх працях він вказував, що джерелом психічних актів як відображення діяльності є зовнішні подраз-ники, що діють на організм. Ця діяльність виникає в процесі взаємодії індивіда з оточенням, що здійснюється завдяки реф-лекторній діяльності мозку.
У своїй праці "Рефлекси го-ловного мозку", опублікованій у 1863 році, І.М.Сєченов писав, що "всі акти свідомого і несвідомого життя за способом походження є рефлекси", що без зовнішнього чуттєвого подразнення немож-лива психічна діяльність.
Вчення І.М.Сєченова про рефлекторну природу психіки далі розвинув І.П.Павлов (1849 — 1936) у своєму вченні про вищу не-рвову діяльність. Теорія рефлекторної діяльності спирається на три головні принципи наукового дослідження:
1) принцип детермінізму, тобто поштовху, причини для будь-якої дії, її ефекту;
2) принцип аналізу та синтезу, тобто розкладання цілого на час-тини і потім складання нового цілого з елементів;
3) принцип структурності і пристосування динаміки до струк-тури.
взаємодіють, систематизуються й закінчуються динамічним стере-отипом.
Засадовим стосовно вчення про вищу нервову діяльність є розуміння єдності організму та середо-вища. В організмі "все із зовнішнього світу". Зв'язок організму з його середовищем здійснює нервова система. Вона, як зазначає І.П.Павлов, є система відносин, зв'язків. Поведінка організму визначається тими умовами, тим середовищем, в яко-му живе й діє жива істота.
Дослідженнями доведено, що великі півкулі го-ловного мозку відіграють провідну роль у діяльності всього ор-ганізму. Кора великих півкуль головного мозку, забезпечуючи потреби організму, разом з найближчими до кори підкорковими нервовими центрами здійснює складну аналітико-синтетичну діяльність. У ній утворюються найскладніші тимчасові нервові зв'язки, за допомогою яких здійснюється регуляція відносин між організмом та зовнішнім середовищем, а також регуляція в діяль-ності самого організму.
Цю діяльність великих півкуль головно-го мозку І.П. Павлов і називає вищою нервовою діяльністю і підкреслює, що поведінка живого організму являє собою певну систему реакцій або рефлексів на подразники зовнішнього і внутрішнього середовища.
Рефлекс — відповідь організму на подразнення, яка здійснюється за допомогою нервової системи. Рефлекторна діяльність — головна форма діяльності нервової системи. Розрізняють два різновиди рефлексів: безумовні, з якими тва-рина народжується, та умовні, які виробляються у неї після наро-дження, в - процесі життя.

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 
Реферат на тему: Головні напрями в сучасній психології

BR.com.ua © 1999-2019 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок