Головна Головна -> Реферати українською -> Психологія -> Персоналістичні напрями сучасної психологічної науки

Персоналістичні напрями сучасної психологічної науки

Назва:
Персоналістичні напрями сучасної психологічної науки
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
3,01 KB
Завантажень:
433
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Реферат на тему:
Персоналістичні напрями сучасної психологічної науки


Персоналістична психологія зосередила свої зусилля на вивченні особистості та її внутрішньої будови. Так, для В. Штерна (1871-1938) “психологія є наукою про особистість (Person), яка переживання, кожне з яких тлумачиться в термінах своєї власної матриці”. Людська особистість, згідно зі В.Штерном, створює вищий спосіб життя. А її акти психофізично нейтральні – не є психічними, ні фізичними.
Вищий спосіб або модальність життя за В.Штерном, має три рівні: перший – життєдіяльність або біосфера індивіда, другий – переживання і третій рівень - система культурних, соціальних, моральних та релігіозних цінностей, які особистість засвоює шляхом так званої інтроцепції – внутрішнього сприймання.
Стрижень особистості – в характері людини, який визначається її рисами, що мають сталі і цілеспрямовані акти.
І.Шпрангер (1882-1963) назвав свою психологію особистості структурною і дійшов висновку, що її спрямованість і самобутність визначається тими цілями і духовними цінностями до яких особистість прагне. Разом з тим, цілі і цінності залежать від суспільства, у якому живе і діє особистість, областей духовної культури. Визначення шести галузей культури у суспільстві, дало підставу для класифікації особистостей.
Серед шести головних духовних сфер суспільства Е.Штерн виділяє: науку, естетику, економіку, релігію, політику, взаємини з іншими людьми. І відповідно їм називає шість типів особистостей: теоретична особистість, естетична, економічна, релігійна, політична тощо.
До персоналістичних напрямів психології належать: теорія самореалізації Г.Ольпорта (1897-1969), концепція самоактуалізації А.Маслоу (1908-1970),) концепція відношень у структурі особистості К.Роджерса (1902–1990 та інші.
Слід зазначити, що основним предметом дослідження персонологів – психічно здорові, зрілі і творче обдаровані представники людства. Головна їх відзнака від інших людей – безперервний розвиток і активне ставлення до світу, що їх оточує.  
У структурі особистості Г.Олпорт розрізняє центральну мотиваційно-спонукальні сферу, яка складається з двох рівнів активності: мотивації нужди і вищих мотивів – прагнень до розвитку. Отже, пошук постійної напруги, опору рівновазі, гомеостазу – характерні риси мотивів розвитку. Мотиви розвитку породжують спрямовану на майбутнє систему цілей, реалізація яких вимагає і забезпечує розвиток нових можливостей людини.
Отже, особистість – процес безперервного становлення людини, спрямованість на майбутнє. А саме: формування нових мотивів є процесом перетворення засобів діяльності і її цілі і мотиви. Якраз у механізмі перебігу мотивів на засоби тієї ж діяльності – умова саморозвитку людини.
А.Маслоу доводить, що соціальність людини міститься у самі її природі, що люди мають потреби у спілкуванні, любові, повазі, співпричетності, які наділені природою формами “інстинктоподібністі”. Тобто, потреби суто “гуманоїдні”. До числа базальних потреба відносяться: фізіологічні потяги, потреби у безпеці і захисті, любові, повазі і самоактуалізації людини. Незадоволення базальних потреб викликає хвороби: неврози і психози.
Над рівнем базальних надбудовуються метамотиваційний рівень – потреби в істині, добрі і красі, справедливості, єдності. Але потреби самоактуалізації, на думку А.Маслоу, починають функціонувати лише після того, коли задоволені всі інші потреби.
Вивчення творчих особистостей дало підстави для важливого висновку: серед різноманітних властивостей людей, схильних до  “самоактуалізації” провідною є установка на концентрацію уваги не на власній персоні, не на вузькоіндивідуальних інтересах, а на високих суспільних цілях. Цим людям властиві почуття вини, тривоги,, але їх турбує не власна доля. Зовнішня свобода для них менш важлива, ніж внутрішня.
Центральна ідея концепції К.Роджерса полягає в тому, що співвідношення: 1) дійсного змісту особистості, 2) уявлення людини про себе – про її “я” і 3) про її ідеальне “я”, про той тип особистості, яки бажає вона стати.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Персоналістичні напрями сучасної психологічної науки

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок