Головна Головна -> Реферати українською -> Психологія -> Дитячі оповідання М.Коцюбинського і Б.Гоінченка: історикотипологічний аспект

Дитячі оповідання М.Коцюбинського і Б.Гоінченка: історикотипологічний аспект

Назва:
Дитячі оповідання М.Коцюбинського і Б.Гоінченка: історикотипологічний аспект
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
9,39 KB
Завантажень:
121
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
УДК 808.899.282(4 УКР)
В.Ю.Гуменна, Р.М.Мельникова
Дитячі оповідання М.Коцюбинського і Б.Гоінченка: історикотипологічний аспект
У статті досліджується своєрідність поетики дитячих оповідань М.Коцюбинського і Б.Грінченка в історикотипологічному аспекті, зокрема їх психологізм і функціональність пейзажу та портрета.
Ключові слова:жанр, психологізм, художня деталь, сприйняття жесту, авторський коментар, поетика, характер, сюжет.
Моральноетичні вимоги І. Франка до творів українських письменників кінця XIX поч. XX ст., незважаючи на своєрідність літературних явищ і фактів, не втратили своєї актуальності і в наш час. Ці твори були адекватними епосі, реалістичними і найбільш глибоко відображали реалії тою часу, найбільш народними за глибиною свого задуму і художньою втілення. У творах багатьох українських митців наявний глибокий аналіз життєвих суперечностей, порушення етичних проблем, що виникали в практиці людського буття. В них помічаємо увагу до мікросвіту душевних переживань і настроїв, до поглибленого аналізу психології героїв.
На порубіжжі століть в українській літературі важливе місце зайняло соціальнопсихологічне оповідання. Найвидатнішими майстрами цього жанру були О.Кобилянська і О.Маковей, В.Стефаник і М.Коцюбинський, Б.Грінченко і Марко Черемшина. Але в Кобилянської незабаром основним жанром стала повість. Коцюбинський же і Стефаник серед значної групи новелістів того часу посіли провідне місце в жанрі психологічної новели. Ці письменники виступили справжніми реформаторами малої прози.
Помітне місце у творчій спадщині М.Коцюбинського і Б.Грінченка займають оповідання про дітей. Погляди обох митців на роль літератури у вихованні дітей і молоді були зумовлені їх суспільнополітичними позиціями. Вони приділяли велику увагу вихованню підростаючого покоління, зв'язували його з майбутнім свого народу. Митці вважали, що література для дітей і молоді є одним із найважливіших засобів виховання майбутнього громадянина.
Ідейноестетичні принципи обох письменників втілились у таких оповіданнях, як «Маленький грішник», «Харитя», «Ялинка», «Украла», «Дзвоник», «Сама, зовсім сама», «Екзамен» та ін. Тут ми чуємо тривожний голос.
Досліджуючи дитячі оповідання кінця XIX поч. XX ст, можна поставити в один ряд з прозою М.Коцюбинського прозу Б.Грінченка. Серйозною підставою слугує подібність типів художнього мислення: Грінченко, як і Коцюбинський, перш за все оповідач. Показово, що при звертанні до жанру оповідання обидва митці використовували одні і ті ж прийоми: функціональність пейзажного живопису і портрету та підсилення суб'єктивного начала в повістуванні (напр., «Ялинка» М.Коцюбинського і «Сестриця Галя» Б.Грінченка). Збігалися в багатьох відношеннях і теми оповідань, і герої. Однак художні системи обох письменників мали більше відмінного, ніж подібного.
Проблема психологізму одна з найважливіших у дослідженні багатогранної спадщини М.Коцюбинського і Б.Грінченка взагалі і дитячих оповідань зокрема, у вітчизняному літературознавстві порушувалася. Але в багатьох літературнокритичних працях психологізм розглядався лише принагідно. Отже, цілком закономірно при зверненні до цієї проблеми зберігається стійке відчуття її «відкритості».
І М.Коцюбинський, і Б.Грінченко у своїх дитячих оповіданнях відбирали найбільш характерне для портретного аналізу персонажів, розраховуючи на співтворчість читачів, критики (О.Білецький, Л.Іванов, ПКолесник, А.Погрібний, М.Костенко та ін.), які були одностайними у трактуванні функцій художньої деталі у творах обох митцівпортретистів. У текстах дитячих оповідань цей спосіб мислення матеріалізується в психологічних, пейзажних, інтер'єрних, портретних, речових деталях. Художні деталі у творах обох авторів виконували важливі функції, відрізнялися продуманістю і тонкістю майстерного шліфування.
Композиційне й тональне використання лаконічних психологічних деталей у дитячих оповіданнях обох письменників підпорядковане розкриттю внутрішньої безвихідності персонажів. Так, в оповіданні «Сама, зовсім сама» Б.Грінченка розповідає про сповнене драматизму життя сільської дівчини Марини, маги якої померла, а їй необхідно знайти для себе роботу.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Дитячі оповідання М.Коцюбинського і Б.Гоінченка: історикотипологічний аспект

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок