Головна Головна -> Реферати українською -> Психологія -> Відношення розуму, "Я" і суспільства.Дж. Мід (1863— 1931)

Відношення розуму, "Я" і суспільства.Дж. Мід (1863— 1931)

Назва:
Відношення розуму, "Я" і суспільства.Дж. Мід (1863— 1931)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
3,83 KB
Завантажень:
84
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
РЕФЕРАТ
На тему:
Відношення розуму, "Я" і суспільства.
Дж. Мід (1863— 1931)


Джордж Мід у книзі "Розум, я і суспільство" піддав детальному дослідженню ці сторони людської поведінки, підійшовши впритул до ідеї особистості. Навколишній світ Мід тлумачить як сукупність реакцій і форм поведінки, як "серію ситуацій", а людську поведінку — в дусі біхевіориз-му — як біологічний потяг, біологічні реакції. Останні Мід розглядає як вихідний елемент суспільства. Звідси випливає, що вісі соціальні інститути є тільки "способами відображати на соціальному екрані у збільшеному ви-гляді процеси, що відбуваються в нашій центральній нервовій системі".
Людська тварина перетворюється в індивіда під дією соціальних відносин. Первинно це, за Мідом, ірраціональний процес моделювання біологічних потягів немовляти під тиском міжлюдських взаємин і форм активності, які у вигляді певних установок і дій утворюють свідомість індивіда. Поведінка останнього стає раціональною в тому розумінні, що він "грає роль", котру інші люди від нього чекають. Услід за Кулі Мід тлума-чить "Я" як "Я-дзеркало", тобто як рефлекс образів поведінки інших лю-дей. За роллю, яка визначається іншими, в яку індивід себе вкладає як ак-тор, виявляються форми поведінки і установки, характерні для соціальної групи. Ось чому основи соціальної еволюції є основами розвитку систем символізації та комунікації. Свідомість особистості знаходить цілковитий вияв усередині символічної системи установок соціальної групи як цілого.
Мід сформулював принципи, згідно з якими нормативні установки є центром людської особистості. За Мідом, у процесі створення "Я" існують два ступені. На першому "Я" складається просто з організації конкретних установок інших індивідів відносно нього та один одного в конкретних соціальних діях, в яких вони разом беруть участь. На другому ступені "Я" виступає не тільки організацією цих окремих індивідуальних поглядів, але також організацією соціалізованих установок узагальненої або соціальної групи як цілого. Ці установки охоплюють усе: від окремих нормативів щодо конкретних дій у конкретних типах ситуацій до основної орієнтації, що ви-значає суспільний характер особистості. Ці установки є принципами даної особи і загальновизнаними ціннісними орієнтаціями членів колективу сто-совно світу, самих себе та їхньої спільної справи. Теорія Міда виявилася розташованою “на двох стільцях" — біхевіористсьхому та гештальтистському, як це трапилось і з Е. Толменом.
Обіцянка радикального біхевіоризму передбачати людську поведінку і цілком оволодіти нею залишилася наміром з неадекватними засобами. Г.Беккер і А.Босков зазначають, що майже немає праць, дійсно заснованих на цьому біхевіористичному принципі, тому що ті речі, які він намагався пояснити, не можуть бути зведені до "механічної циркуляції" стимулу — реакції. Не було накопичено нічого, що нагадувало б наукові знання (в радикально-біхевіористському розумінні) стосовно явищ як індивідуальної, так і (ще більше) соціальної психології.
В результаті вийшло так, що у 30-х роках менш радикальний тип біхевіоризму досить швидко витіснив старий різновид цього напряму. В зарубіжній психології та соціології все ще користується попитом "символістично-інтеракціоністська" версія, яку найбільше проголошував Мід. Позитивне значення модифікованого біхевіоризму полягає в тому, що він, зокрема, заповнив те провалля, яке виявилося ширшим, ніж усвідомлювалось: провалля між об'єктивізмом і суб'єктивізмом. Мід підкреслив значення символічної взаємодії, яка привела до розвитку соціології комунікацій, та переорієнтував на дослідження установок саме в їхньому зв'язку з соціальною структурою.
Біхевіоризм зводив усю складність поведінки до однієї площини, до штучного ланцюга перемінних, здобувши принципову наукову чистоту, але очистивши при цьому психологію від по-справжньому психологічних І життєво важливих проблем.
Проблема особистості дедалі більше требувала ґрунтовних досліджень. Екзистенціальна психологія, яка продовжувала розвиватися паралельно біхевіоризму, висунула проблему особистості на перший план, але не змогла здійснити її остаточне вирішення.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Відношення розуму, "Я" і суспільства.Дж. Мід (1863— 1931)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок