Головна Головна -> Реферати українською -> Психологія -> реферат: Етапи інтеріоризації та культура знака.Л. С. Виготський (1896 — 1934)

Етапи інтеріоризації та культура знака.Л. С. Виготський (1896 — 1934) / сторінка 2

Назва:
Етапи інтеріоризації та культура знака.Л. С. Виготський (1896 — 1934)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
14,87 KB
Завантажень:
252
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 
) майже не вивчала. Слід сказати також, що Виготський ще уявляє будову психічного за взірцем психоаналітичної психології — як багатоповерхову будову. В якомусь прихованому аспекті Виготський вно-сить ще більший розкол у структуру психічного, ніж це зробили такі психо-логи, як Вундт, Дільтей, Шпрангер, Пояснення єдності психічного часом має чисто словесний характер, а по суті пропонується набір різних структур поведінки — давніх та нових. Наявність рудиментарних функцій якнай-краще підтверджує ідею генеалогічної будови особистості і вводить її в генетичний контекст історії поведінки. На основі вивчення цих рудиментар-них форм поведінки Виготський хоче виявити лінію її розвитку.
Кидання жереба, зав'язування вузлика "на пам'ять", рахунок на пальцях як три основні рудиментарні операції мають полегшити людині поведінковий, учинковий акт. Але, кажучи принципово, всі рудиментарні форми поведінки полегшують труднощі вчинку, є його, за висловом Виготського, автостимуляцісю. Штучно створений стимул як засіб оволодіння поведінкою є знак. Тут слід бачити центральне місце психології Виготського.
Відкинувши питання про співвідношення біологічного та соціального, Виготський висунув проблему розвитку культурної поведінки. На його думку, культура полягає в тому, що людина стає господарем власної по-ведінки, яку тепер може змінювати за власним бажанням. Той самий сти-мул, який у поведінковій психології мав однозначно викликати реакцію, тепер перетворюється в стимул, який сам створюється людиною для того, щоб організувати її поведінку. Але це вже не просто зовнішній стимул, що може бути прирівняний до біологічного та фізичного подразника. Це сти-мул-знак, котрий має функцію самостимуляції. Це стимул, що став внутрішнім надбанням людини, стимул інтеріоризований. тобто створений в результаті інтеріоризації тілесної дії з предметом.
Сигніфікація як створення Я використання знаків має, за Виготським. покласти чітку межу між людиною і твариною, між біологічним і соціальним. Виготський таким чином ще більше розчленовує психологію на дві взаємовиключні сфери, продовжуючи по суті напрям, початий Дільтеєм, та своєрідно перетворивши вчення про стимули й реакції, тобто основну поведінкову формулу. Правда, Виготський прагнув показати прин-ципову відмінність людини і тварини на основі сигніфікативної діяльності. Проте він обминає той факт, що без наявності останньої не тільки людина, а й тварина не могла б існувати.
Сигніфікативна діяльність властива і тварині, і людині. Поняття такої діяльності нівелює їхню психологічну різницю. Виходить зовсім протилеж-не тому, що хотів досягти Виготський. Принцип сигніфікації, про який мова піде нижче, має бути розглянутий переважно з точки зору історії психоло-гії — як найважливіший інструмент, що дає змогу здійснити перехід від психології поведінки до психології поведіикової діяльності.
Використання знарядь і знаків як вид опосередковуючої діяльності лю-дини і становить вишу психічну функцію, або вишу поведінку. Знаряддя при цьому спрямовується на зовнішній світ, а знак — на людську психіку, суб'єктивність. Розвиток вищої психічної функції, як його уявляє Виготсь-кий, є історія знаків, які вказують на те, що культурні форми поведінки ма-ють свої природні корені в натуральних її формах. Таким чином, культурне, за Виготським, виявляється майже натуральним, і по суті їхню відмінність не встановлено. Виготський, мабуть, відчуває це і намагається вирішити питання формальним застосуванням діалектичних схем (приміром, "зняття" і т. ін.). Умовний рефлекс "знімається" в інтелектуальній дії, одночасно існуючи і не існуючи в ній.
Соціальну природу психіки людини Виготський розуміє так, що відношення між вищими психічними функціями колись були реальними відношеннями між людьми. Відтак робиться висновок: "Міркування є пере-несення в середину суперечки". Поділ функцій між людьми є основним ме-ханізмом модифікації та трансформації функцій самої особистості. Будь-яка вища психічна функція необхідно проходить через зовнішню стадію у своєму розвиткові, тому що вона є початковою соціальною функцією.

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 
Реферат на тему: Етапи інтеріоризації та культура знака.Л. С. Виготський (1896 — 1934)

BR.com.ua © 1999-2019 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок