Головна Головна -> Реферати українською -> Психологія -> реферат на тему: Етапи інтеріоризації та культура знака.Л. С. Виготський (1896 — 1934)

Етапи інтеріоризації та культура знака.Л. С. Виготський (1896 — 1934) / сторінка 3

Назва:
Етапи інтеріоризації та культура знака.Л. С. Виготський (1896 — 1934)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
14,87 KB
Завантажень:
252
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 

Теорія знакових функцій є вирішальною відмовою від поведінкової психології. Вчинок стає активним засобом людського існування, активного самовизначення. Але це ще не справжнє самовизначення, яке пов'язується з творчою діяльністю людини. Виготський лише почав досліджувати психо-логію творчості — генетичну та загальну, залишаючись при цьому в рамках знакової теорії.
Свою основну психологічну концепцію Виготський виклав у праці "Історія розвитку вищих психічних функцій" (1931). З самого початку він скаржиться на те, що в сучасній йому психології, не тільки зарубіжній, а й радянській, допускають змішування, а подекуди й ототожнення природного і культурного, природного та історичного, біологічного й соціального. І стара суб'єктивна психологія, і поведінкова (біхевіоризм та рефлексологія) зводи-ли вищі форми до нижчих, шукали "елементи" психічного, які потім нама-гались об'єднати у складні структури. Таким чином, пише Виготський, ви-никла велика мозаїка психічного життя, складена із окремих шматків пере-живань, грандіозна атомістична картина розчленованого людського духу. Стара психологія (та й сучасна йому) не розуміла справжньої психологічної проблеми, пов'язаної з використанням знарядь та людською мовою — ци-ми коріннями культурних форм поведінки.
Історія розвитку вищих психічних функцій є те саме, що й історія культурного розвитку дитини, який полягає в тому, що дитина оволодіває власними процесами поведінки. Розрив, який намітився у тлумаченні ниж-чих та вищих функцій, привів зрештою до поділу психології на поясню-вальну та описову (В.Дільтей, Г.Мюнстерберг, Е.Гуссерль та ін.). Ви-готський таврує такий розкол і не бачить у ньому нічого позитивного — на відміну, скажімо, від хімії, котра свого часу розділилася на неорганічну та органічну, що було, без сумніву, прогресивним явищем.
Виготський стверджує, що вищі форми поведінки, зобов'язані своїм по-ходженням історичному розвиткові людства, або стають в один ряд з фізіологічними процесами (причому їхній розвиток обмежується першими роками життя, протягом яких інтенсивно наростає вага мозку), або відмовляються від усього матеріального і починають нове, на цей раз вічне і вільне життя в царстві ідей, розкриваючись інтуїтивному тзнанню, яке на-буває форми позачасової "математики духу". Питання поставлено просто: “або-або"; або фізіологія, або математика духу. І все це історія людської поведінки як частина загальної історії людства. Виготський кваліфікує су-часну йому психологію як таку, що вражена "хворобою антиісторизму", що виражається в тому, що для своєрідності вищих, специфічно людських форм поведінки не залишається місця. Адже історичне розвивається у природно-му, культурне — в натуральному. При цьому аналіз культурних форм по-ведінки з боку їхнього змісту підмінюється з'ясуванням генезису цих форм та їхньої структури.
Виготський здійснює найсерйозніші спроби показати перехід від "біо" до "соціо", що в поведінковій психології мало суто еклектичний вигляд. У вирішенні цього питання полягає центральне завдання "культурно-історичної теорії розвитку психічного". Саме з цієї позиції було здійснено критику психоаналізу як "біологічно зорієнтованої психології" і критику "розуміючої психології" Е.Шпрангера, яка орієнтувалася на ідеалістичну філософію. Шпрангер висунув положення "Psychologica — psychological", тобто психічне пояснюється психічним. Виготський кваліфікував це як девіз ідеалістичної психології.
За Виготським, поняття розвитку вищих психічних функцій охоплює дві групи явищ, які взаємно й нерозривно пов'язані, але ніколи не зливаються воєдино. Це, по-перше, процеси оволодіння зовнішніми засобами культур-ного розвитку й мислення — мовою, письмом, рахунком, малюванням. По-друге, це процеси розвитку специфічних вищих психічних функцій, які на-зиваються у традиційній психології довільною увагою, логічною пам'яттю, утворенням понять і т. ін. Ці дві групи явищ, узяті разом, і утворюють те, що умовно називаємо процесом розвитку вищих форм поведінки.

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 
Реферат на тему: Етапи інтеріоризації та культура знака.Л. С. Виготський (1896 — 1934)

BR.com.ua © 1999-2019 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок