Головна Головна -> Реферати українською -> Психологія -> Звільнення від подальшого відбування покарання засудженого, що захворів важким психічним розладом

Звільнення від подальшого відбування покарання засудженого, що захворів важким психічним розладом

Назва:
Звільнення від подальшого відбування покарання засудженого, що захворів важким психічним розладом
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
5,54 KB
Завантажень:
360
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Реферат на тему:
Звільнення від подальшого відбування покарання засудженого, що захворів важким психічним розладом


Як ми вже відзначали, засуджені до позбавлення волі забезпечуються психіатричною допомогою по підставах і в порядку, установленим законодавством про охорону здоров'я. Психіатрична допомога виявляється під час і по місцю відбування покарання. Але засуджений може занедужати важким психічним розладом, що робить сам процес виконання покарання неможливим. У результаті виникає необхідність звільнення хворого від відбування покарання.
Згідно ч. 1 ст. 81 КК, від подальшого відбування покарання звільняються засуджені, захворілі після здійснення злочину психічним розладом, що позбавляє їхньої можливості «усвідомлювати фактичний характер і суспільну небезпеку своїх дій (бездіяльності) або керувати ними». Одночасно зі звільненням суд може призначити таким особам примусові міри медичного характеру. Аналогічна норма втримується в ст. 362 УПК у її нинішній редакції. У редакції, що діяла до 1 січня 1997 р., мова йшла про звільнення від покарання осіб, що страждають хронічною щиросердечною хворобою, що перешкоджає відбуванню покарання. Виключення з тексту закону згадування про хронічний характер хвороби варто розцінити як явно невдале. Суть справи в наступному.
По сформованій практиці при захворюванні засудженого важким, але оборотним (тимчасовим) психічним розладом психіатрична допомога виявляється без звільнення від покарання. Як правило, особа направляється в психіатричний стаціонар (лікарню, психіатричне відділення) пенітенціарної системи. По виходу із хворобливого стану засуджений знову направляється у виправну установу, а час, проведений їм у стаціонарі, входить у строк відбування покарання.
Подібний підхід до психічних розладів, що не ставиться до хронічних, базується не тільки на сформованій багаторічній традиції вітчизняної пенітенціарної психіатрії. Звільнити від покарання й направити на примусове лікування засудженого з тимчасовим психічним розладом найчастіше об'єктивно неможливо. Процес звільнення й можливого застосування примусових медичних мір (а цей комісійний психіатричний огляд особи в умовах стаціонару, судова процедура розгляду справи, напрямок особи в психіатричну установу на примусове лікування, проведення лікування і його скасування в судовому порядку) у багатьох випадках виявиться триваліше, ніж саме захворювання. Тому й після виключення зі ст. 362 УПК згадувань про хронічний характер психічної хвороби питання про звільнення від покарання засуджених з важкими психічними розладами варто розглядати лише за умови, що цей розлад є хронічним.
Тим самим хронічний психічний розлад є медичний критерій психічних розладів розглянутого виду. У якості їхнього юридичного критерію виступає формулювання про неможливість для захворілого «усвідомлювати фактичний характер і суспільну небезпеку своїх дій (бездіяльності) або керувати ними»*. За допомогою юридичного критерію визначається глибина (вага) психічного захворювання, наявність якого в засудженого обумовлює необхідність звільнити його від покарання.
* Розглянута формула юридичного критерію цілком повторює юридичний критерій неосудності, що не можна визнати вдалим рішенням. У набагато більшому ступені характеру правових наслідків (звільнення від покарання) відповідало б вказівку на позбавлення засудженого здатності розуміти мети покарання й вимозі режиму його відбування. Разом з тим, як і у випадку з неосудністю, формула юридичного критерію в чималому ступені умовний. Головне її призначення - указати на наявність в особи важкого психічного розладу, тобто розладу психотического рівня, якому клінічно відповідають психоз і глибоке слабоумство.
Таким чином, що перешкоджає відбуванню покарання психічний розлад характеризують наступні ознаки: а) розлад виникає під час відбування покарання; 6) воно є хронічним (а не тимчасовим); в) воно досягає такої глибини, коли хворої не в змозі «усвідомлювати фактичний характер і суспільну небезпеку своїх дій (бездіяльності) або керувати ними».

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Звільнення від подальшого відбування покарання засудженого, що захворів важким психічним розладом

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок