Головна Головна -> Реферати українською -> Психологія -> Думка і дія. С. Гемпшир

Думка і дія. С. Гемпшир

Назва:
Думка і дія. С. Гемпшир
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
11,18 KB
Завантажень:
243
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
РЕФЕРАТ
на тему:
Думка і дія. С. Гемпшир


Вчення про "думку та дію" Стюарта Гемпшира ніяк не може бути віднесене до психологічних теорій, хоча у центрі його уваги були такі кон-кретно-психологічні поняття й феномени, як думка, дія, свідомість, мова, мовлення, наміри (інтенци) та ін. Це вчення відтворює феноменологічну філософську традицію тлумачення вихідних складових людського буття. Одначе, як у період свого становлення, так і в період існування у статусі самостійної галузі наукового знання психологічна наука не може обійтися без залучення до свого арсеналу філософських здобутків. Корисними тут є і напрацювання у плані формулювання та визначення понять і категорій, роз-робки та застосування принципів і методів пізнання тих чи інших явищ, а також цілісні теорії та концепції. Хоча однозначного вирішення питання щодо умов гармонійного співіснування та продуктивного синтезу філософії з рядом конкретних наук сьогодні не існує. До речі. Гемпшир також присвя-чує цьому питанню належну увагу.
Формулюючи коло актуальних питань свого вчення, Гемпшир стверд-жує, що вихідним у розгляді взаємодії думки та дії є розмірковування про певні тісно пов'язані між собою суперечності: між тим, що є неминучим у структурі людської думки, і тим, що є випадковим та мінливим; між внутрішньою думкою та її природним вираженням у мові та дії; між тим, що стоїть перед людиною як передвизначена ситуація, і тим, що є її влас-ною відповіддю на неї; між знанням та рішенням; між критицизмом та практикою; між абстрактною філософською думкою та конкретним багатоманіттям досвіду. Не слід сподіватися знайти остаточне вирішення проблем, пов'язаних з цими суперечностями. Досить буде прослідкувати зв'язки між цими суперечностями, зв'язки, що часто залишаються непоміченими. Не-обхідно також при розгляді філософії розуму застосовувати аргументи мо-рального характеру, а з іншого боку — філософію розуму наблизити до мо-ральної аргументації.
У філософії, як і в інших науках, було правилом розробляти окремі питання ізольовано, аналізувати комплексні проблеми шляхом розкриття еле-ментарних. Винагорода за це була дуже значною: точність, ясність, нерідко навіть переконливість. Але можливо, що існують цілі та інтереси, які потре-бують, щоб акуратність та послідовність аналізів не обмежували простору дослідження та варіативності засобів пізнання.
Особистості та їхня ситуація. Люди можуть мислити з точки зору знання або ж з точки зору дії. Вони можуть запитувати себе: "Це очікування правильне чи ні?", а також: "Робити мені це чи ні?". Ці за-питання можуть бути сформульовані у словах. І ніщо не можна назвати думкою, поки це "щось" не буде сформульовано у словах. Слова є частин-ками мови, її складовими. А мова, серед інших речей, є набором знаків. Мова фактично використовується для того, щоб мати змогу ставитися до елементів, що повторюються в досвіді та в дійсності.
У цьому сенсі люди застосовують мову для розрізнення цілей. Вони можуть ставитись до чогось, щоб дати певну інформацію про це, зробити запит до цього, дати розпорядження щодо цього, дати обіцянку, виразити захоплення, а також для безконечності інших цілей, що відрізняються як різні форми людської поведінки і як різноманітні суспільні утвори.
Хоч би якими були цілі, задля яких використовується мова, вона завжди виступає як засіб виділення, вирізнений та спрямування уваги на щось, зокрема на елементи досвіду та дійсності як на предмети, з якими час від часу встановлюються відношення, стосунки. Мова повинна забезпечувати засоби розрізнення, поділу дійсності на частини і сегменти, які стають дійсними предметами відношень. Реальність та досвід не можуть бути мис-лимими, поки ми не маємо правил, які корелюють окремі групи значень з окремими елементами, що повторюються в дійсності та досвіді таким чи-ном, що помірковане застосування окремих груп значень повинно братися як відношення до окремих елементів досвіду.
Ці правила обов'язково бувають двох типів: по-перше, правила, які відбирають елементи в досвіді як сутності одного й того ж роду та ототож-нюють одне й те ж як таке, що повторюється знову й знову.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: Думка і дія. С. Гемпшир

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок