Головна Головна -> Реферати українською -> Психологія -> Соціологія “девіантної поведінки

Соціологія “девіантної поведінки

Назва:
Соціологія “девіантної поведінки
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
17,23 KB
Завантажень:
210
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9 
Соціологія “девіантної поведінки''
Сутність девіації і основні точки зору на її причини
У перекладі з латинської "девіація" означає відхилення. По-чатковим для розуміння сутності девіантної поведінки є поняття "норма". Соціальні норми — це засновані на цінностях правила поведінки, очікування і стандарти, які регулюють дії та вчинки людей, соціальних груп, зміцнюючи стабільність та єдність сус-пільства. Норми втілюються в юридичних законах, моралі, ети-кеті. Вихід за ці норми розцінюється суспільством як девіантна поведінка. У більшості випадків вона підлягає соціальним санкціям — від суспільного осуду до кримінального покарання.
Соціальні відхилення — це не випадкові факти, а процеси, що набули певного поширення в суспільстві. Для того щоб індивідуальні негативні відхилення набули якості соціальних, потрібні такі умови:
* однакова спрямованість таких відхилень у подібних груп людей в однакових умовах;
* близькість причин, які викликають ці відхилення; » повторюваність, стійкість зазначених явищ.
Слід зауважити, що не завжди просто кваліфікувати той або інший вчинок як девіацію. Справа в тому, що норми, стан-дарти в суспільстві рухливі, відносні, по-різному сприймають-ся різними групами.
У будь-якому суспільстві є поведінка, яка відхиляється від суспільних норм. Причому вона буває не тільки зі знаком"—", а й зі знаком "+", як прогресивна, що випереджає цей стан сус-пільства. В останньому випадку вона виступає як засіб розвитку суспільства (наприклад, дисидентство). Пригадаємо діяльність академіка А.Д.Сахарова, що виходила за межі прийнятих серед респектабельних радянських учених норм поведінки. Тут дуже доречно навести тезу відомого дореволюційного російського юриста П.А.Олександрова. Він говорив, що обличчя держав-них злочинів часто дуже мінливе. Те, що вчора вважалося дер-жавним злочином, сьогодні або завтра стає високошановним подвигом громадської доблесті. Державний злочин нерідко є ви-словленим вченням передчасного перетворення, проповідь того, що ще недостатньо визріло і для чого ще не наступив час.
Негативні форми відхилень — це соціальна патологія (злочинність, наркоманія тощо). Ці вияви відхилень — дисфункціональні, завдають шкоди суспільству і особистості.
Найбільше девіація виявляється в періоди перетворень суспільних систем, коли руйнуються старі норми, цінності, стереотипи, і люди втрачають орієнтири. Саме через це ця га-лузь соціології дуже актуальна для сучасного стану нашого суспільства. Вона має встановлювати загальні причини тих або інших видів девіації, щоб допомогти суспільству відновити контроль за поведінкою, запобігти розпаду суспільства, нейтралізувати центробіжні тенденції.
Загальноприйнятої точки зору на причини девіації немає. Є кілька теоретичних підходів у поясненні цього феномена.
Біологічний підхід. Наприкінці XIX ст. італійський лікар Чезаре Ломброзо (1835—1909) встановив зв'язок між кримі-нальною поведінкою і специфічними анатомо-фізіологічними ознаками злочинця. На основі антропологічних вимірювань засуджених він дійшов висновку щодо існування "природже-них злочинців", які становлять до 40 відсотків загальної кіль-кості засуджених (інші — це випадкові злочинці), їм властиві особливі фізичні риси: сплющений ніс, рідка борідка, низький лоб, великі щелепи, високі вилиці ("атавістичні" риси особис-тості, повернення до більш ранньої стадії еволюції людини). Ця теорія була популярною на початку XX ст., але згодом її витіснили інші теорії (таблиці, складені Ломброзо, не підтвер-дилися подальшими дослідженнями).
Відомий американський лікар і психолог У.Шелдон встановив зв'язок між будовою тіла і характерними особис-тими рисами. Ендоморфу (людині помірної повноти з м'я-ким і дещо округлим тілом) властиві товариськість, уміння жити в злагоді з іншими людьми і потурання своїм бажан-ням. Мезоморф (той, чиє тіло відрізняється силою і струн-кістю) виявляє схильність до неспокою, активний і не дуже чутливий. Ектоморф (відрізняється тонкістю і крихкістю будови тіла) схильний до самоаналізу, наділений підвище-ною чутливістю і нервозністю.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9 



Реферат на тему: Соціологія “девіантної поведінки

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок