Головна Головна -> Реферати українською -> Психологія -> Скачати: Проблеми реалізації диференційованого підходу

Проблеми реалізації диференційованого підходу

Скачати:* Captcha
* - щоб завантажити роботу, введіть в поле код з картинки і натисніть кнопку "Завантажити"



Назва:
Проблеми реалізації диференційованого підходу
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
10,50 KB
Завантажень:
435
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Реферат на тему:
Проблеми реалізації диференційованого підходу


Значущість і потреба диференційованого підходу в шкільній прак-тиці також не викликає сумніву. Тому основну увагу звернімо не на доведення того, як це важливо, а на ті побічні питання, що виникають у вчителя при спробі впровадити диференційований підхід у реальних класах і з реальними учнями. Розгляньмо лише два аспекти цієї проб-леми: труднощі диференційованого підходу до учнів з різним рівнем успішності і труднощі роботи зі змішаними (різностатевими) учнівськи-ми колективами.
Нагадаймо, що ці труднощі можуть усвідомлювати тільки вчителі, чутливі до психологічних нюансів педагогічних подій. Багато вчителів працюють, навіть не помічаючи цих труднощів. Проте це не означає, що ігнорування проблеми автоматично призводить до її розв'язання. Не-усвідомлення вчителем тонкощів організації відповідних напрямів ро-боти створює нові, побічні проблеми, які нерідко розв'язуються неопти-мальним шляхом.
Робота з учнями з різним рівнем успішності.
Провідною діяльністю учнів є навчання. Відомо, що діти відрізняють-ся за рівнем своїх здібностей. За критерієм успішності навчання у будь-якому класі є три групи учнів: «сильні», «середні», «слабкі». Наявність цих груп становить для вчителя неабияку проблему щодо організації навчального навантаження. Адже «сильні» учні швидко все розуміють, швидше виконують завдання. «Слабкі» ж потребують додаткової ува-ги, їм необхідно неодноразово повторювати навчальний матеріал, про-грамні завдання вони виконують зі значним запізненням. А програма фактично передбачає єдиний темп засвоєння навчального матеріалу, причому великою мірою вона розрахована на ідеальних учнів (тобто тих, що мають високі пізнавальні здібності, постійно відвідують школу, не хворіють, мають усі посібники й домашню допомогу під час опрацювання навчального матеріалу). Тому перед учителем одразу ж постає проб-лема: відповідно до стихійної диференціації учнів за рівнем пізнаваль-них можливостей організовувати навчальний процес таким чином, щоб усі вони отримували нормативний рівень знань, навичок і вмінь в умо-вах посильного темпу праці. Як же він розв'язує її на практиці?
1. Головну увагу приділяють «середнім» учням, на рівні яких вва-жає за доцільне працювати вчитель. Цей варіант найпоширеніший.
Учитель начебто вирівнює умови, за яких невстигаючі учні тягнуться вверх, а найсильніші уповільнюють темп, пристосовуючись до загального руху. Розв'язуючи одну проблему (уніфікуючи зміст роботи), вчитель створює нові. «Слабкі» учні, постійно відчуваючи свою некомпетентність, не розуміючи того, що легко дається однокласникам, починають шукати інші засоби підвищення самоповаги, самоутвердження (грубити, пово-дити себе зухвало, блазнювати, відгорожуватися від інших тощо).
«Сильні» ж втрачають джерело розвитку (постійне ускладнення дій і цілей роботи), інтерес до навчання, знижують пізнавальну активність, у них формується звичка працювати напівсили.
2. Головну увагу вчитель приділяє «слабким» учням. Він неодноразо-во повторює матеріал, обмежує кількість розглядуваних питань, допомагає окремим учням формулювати свої відповіді, надає можливість потрену-ватись у виконанні вправ. Отже, він надає реальну допомогу тим, хто найбільше її потребує, проте водночас створює умови, за яких згасає пізнавальний інтерес не тільки в «сильних», а й у «середніх» учнів.
3. Найбільше уваги вчитель приділяє «сильним» учням, вважаючи, що тільки вони варті того, щоб з ними працювати. На інших взагалі не слід витрачати час і зусилля: якщо вони бажають, то самі підтягнуться, адже перед очима є такі переконливі приклади. Така стратегія справді сприяє тому, що частина «середніх» дітей отримує реальну можливість розвитку і переходу до групи «сильних», однак друга частина втрачає надію наздогнати лідерів. Загалом у класі поглиблюється розшаруван-ня на «сильних» і «слабких».
Якщо вчитель не вважає цю проблему вартою розв'язання, такий стан його цілком задовольняє. Якщо ж він відчуває незадоволення від того, що значна кількість дітей поступово відчужується від навчання, втрачає стимули до подальшого розвитку, він прагнутиме щось змінити.
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Проблеми реалізації диференційованого підходу

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок