Головна Головна -> Реферати українською -> Психологія -> Суб'єктивність та її самопізнання на тлі цивілізації: божевілля і сексуальність. Герменевтика суб'єкта.М. Фуко (1926—1984)

Суб'єктивність та її самопізнання на тлі цивілізації: божевілля і сексуальність. Герменевтика суб'єкта.М. Фуко (1926—1984)

Назва:
Суб'єктивність та її самопізнання на тлі цивілізації: божевілля і сексуальність. Герменевтика суб'єкта.М. Фуко (1926—1984)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
15,80 KB
Завантажень:
137
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 
РЕФЕРАТ
На тему:
Суб'єктивність та її самопізнання на тлі цивілізації: божевілля і сексуальність. Герменевтика суб'єкта.
М. Фуко (1926—1984)


Ідея психології самопізнання є суттєвою стороною принципу післядії.
З самопізнання починається взагалі психологія, ним вона і завершує безко-нечну кількість культурологічних кіл у пізнанні людиною самої себе.
Мітель Фуко, якого вважають класиком сучасної філософії, зробив самопізнання однієї з головних тем своїх філософських та культурологічних міркувань. Розвідки Фуко мають тісний зв'язок з етикою, педагогікою, а може найбільше — з психологією. Принаймні, Фуко у перетині різних культурологічних аспектів досягає всебічної постановки питання. Це дає можливість психологам знайти нові проблеми самопізнання. Та головне — реабілітувати його як важливий метод психології, а зрештою і єдиний, адже всі інші методи можуть бути продуктивними лише спираючись на нього.
Фуко народився в м.Пуатьє (Франція). Викладав у багатьох університетах світу, був директором Французького інституту в Гамбурзі, мав кафедру в найбільш престижному закладі — Колеж де Франс. Його курс лекцій, прочитаний там у 1982 p., стосується проблеми герменевтики суб'єкта.
Фуко є автором книг "Божевілля і цивілізація", "Історія божевілля у вік Розуму", "Порядок речей", "Народження клініки". "Дисципліна і пока-рання", а також "Історія сексуальності".
Герменевтика суб'єкта. Заклик до самопізнання Фуко пов'язує з вимогою виявляти турботу про самого себе. При цьому са-мопізнання тлумачиться як окремий випадок турботи про себе, як кон-кретне її застосування. Цей принцип був властивий Сократу в його став-ленні до своїх учнів. Фуко намагається розкрити ідею, згідно з якою турбота про себе є основою належної поведінки в будь-якій формі активного життя, котре відповідає принципам духовної раціональності. Концепція турботи — епімслейї (що виступає у філософії Фіпона, Плотіна, Григорія Шсського) — це є певний образ дій аж до переображення самого себе. Згодом західна думка перенесла центр ваги на турботу про інших людей, про все, що існує в світі.
Причина такої зміни акцентів — у негативних побіжних відтінках зна-чення турботи і самопізнання, у нездатності мислителів запропонувати суспільству позитивну мораль. Правда, картезіанство знову вказало на са-мопізнання як на основний шлях осягнення істини. Вона освітлює суб'єкт, дає йому можливість здійснитися, реалізує його буття. Істина також перед-бачає трансформацію суб'єкта, яка в сучасному світі пізнання стає єдиним способом осягнення істини. Але тепер істина не може служити порятунком для суб'єкта, адже вона більше не діє на нього. Вона стає автономною рушійною силою пізнання. Ще у Спінози, Канта, Гегеля, Шопенгауера та Ніцше Фуко знаходить структуру такої духовності, яка ставила питання: як має перетворюватися суб'єкт, щоб відкрити собі шлях до істини? Те ж пев-ною мірою стосується також марксизму і психоаналізу.
Фуко вказує на "золотий вік" існування турботи про себе і культуру свого "Я" (І — II ст. до Р.Х.). Це не збігається з "осьовим часом", за К.Ясперсом, а мало б збігатися, якщо Фуко і він говорять правду. Лише віддаючи свою працю іншим, можна піклуватися про себе. Але це є рабство, яке тягнеться надто довго. Турбота про себе приводить до вміння управляти іншими. Має бути певна технологія поводження зі своїм "Я". Це практика духовної кон-центрації, відлюдності, терплячості у перенесенні страждань. Платон у терміні "chresis" (використання, стосунки з ким-небудь) показує трансцен-дентну пристрасть, яку має суб'єкт щодо всього, що його оточує, і до самого себе. Відтак він формулює поняття душі-суб'єкта.
Для розкриття ідеї самореалізації суб'єкта Фуко аналізує дієтетику, економіку, еротику. Дієтетика (вчення про розумний спосіб життя) показує зв'язок між турботою про себе та основним режимом існування тіла і душі; економіка — зв'язок між турботою про себе і соціальною діяльністю; еро-тика — зв'язок між турботою про себе і любовними стосунками.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 



Реферат на тему: Суб'єктивність та її самопізнання на тлі цивілізації: божевілля і сексуальність. Герменевтика суб'єкта.М. Фуко (1926—1984)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок