Головна Головна -> Реферати українською -> Психологія -> Культурологічний підхід у тлумаченні історії психології.

Культурологічний підхід у тлумаченні історії психології.

Назва:
Культурологічний підхід у тлумаченні історії психології.
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
3,75 KB
Завантажень:
340
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
РЕФЕРАТ
На тему:
Культурологічний підхід у тлумаченні історії психології.


З давніх-давен людина спостерігала за своєю поведінкою, своїм внутрішнім станом, душею та виражала ці спостереження в образах народного світогляду, міфологічних та релігійних уявленнях, філософських творах, наукових гіпотезах та теоріях. Ці різні форми відображення психо-логічного життя людини не існували ізольовано. Вони тісно перепліталися між собою, виявляли свою живучість, тому навіть у сучасних наукових теоріях так чи інакше присутні історично більш ранні форми уявлень. Наука не може своїми методами вичерпати повністю все багатство природи люди-ни, її душі. Як свідчить історія, великі проблеми людського існування, по-ведінки, що виражаються у вчинках, найглибше були осягнуті у філософських інсайтах і навіть у народному світогляді.
Отже, можна говорити про значення історії культури для становлення психологічних знань. А ці знання у свою чергу виступають серцевиною культури. Тому має право на існування культурологічний підхід у тлума-ченні історії психології. Зокрема, художні, правові спостереження розкри-вали такі сторони людської душі, які лише згодом ставали предметом суто психологічного вивчення. Інколи кажуть про художні антецеденти наукового відкриття. Чимало "комплексів", зафіксованих у психіатрії та психології, пов'язані з іменами героїв художніх творів (комплекси Едипа, Іокасти, Медеї, Антігони, Каїна, Клітемнестри, Діани, Грізельди, Федри та ін.). На пев-них етапах розвитку культури на перший план виходить художнє бачення, художній інсайт, і лише згодом він трансформується в наукову гіпотезу й теорію.
Становлення психологічних знань має свої рушійні сили й періодизацію. Більшість історико-психологічних теорій мають сцієнтистський ухил і в своєму розвитку пройшли шлях від міфології через філософію до науки. Донауковий період вважається передісторією психології, сама ж історія наукової психології починається з часу виникнення спеціальних лаборатор-них досліджень, які пов'язуються насамперед з ім'ям В.Вундта. З його лейпцизької школи наукова психологія поширилася по всьому світі. Поділ на наукову й донаукову психологію в історії цієї дисципліни чітко помітний в історико-психологічних розробках Г.Еббінгауза. Проте ідея такої періодизації висунута була ще О.Контом і розвивалася у працях дослідників людської культури, зокрема Дж. Фрезера. М.С.Роговім досить детально висвітлив цю позицію вже як психолог.
Своєрідну історико-психологічну концепцію виклав М.Г.Ярошевський — один із найвизначніших сучасних істориків психології. Він виходить з того, що науковість знання безпосередньо пов'язується зі становленням принципу детермінізму. На його думку, різні форми детермінізму, як вони поставали в історії науки, визначають її періодизацію, а також рушійні сили становлення знання. Форми детермінізму Ярошевський найбільшою мірою пов'язує з впливом на психологію інших фундаментальних наук, тому пси-хологія у своєму історичному поступові визначалася то механікою, то фізикою, то біологією, а зрештою і соціологією.
Проте ідея детермінізму як така, що дає можливість чіткого окреслення принципів періодизації та рушійних сил розвитку психологічного знання в позитивному чи негативному аспекті, проблеми не вирішує. Завдання поля-гає насамперед у визначенні логічного осередку психологічної системи. У найбільш розвиненому вигляді даний осередок пов'язується з дією, вчин-ком. На це звернув особливу увагу С.Л.Рубінштейн, намагаючись побуду-вати систему психологічних знань в "Основа: загальної психології" (1946). Він зробив висновок, який визрів у надрах світової історії психології, спи-раючись при цьому на два поняття — дію і вчинок. Універсальною кате-горією виявляється саме вчинок, адже він уміщує в собі дію. Універсалізм вчинку полягає в тому, що він є осередком різних форм діяльності й по-ведінки — теоретичної і практичної, моральної, естетичної, технологічної та ін. Він охоплює активність як тварин, так і людей на будь-яких рівнях індивідуального розвитку.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Культурологічний підхід у тлумаченні історії психології.

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок