Головна Головна -> Реферати українською -> Психологія -> Класифікація психічних станів осіб позбавлених волі

Класифікація психічних станів осіб позбавлених волі

Назва:
Класифікація психічних станів осіб позбавлених волі
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
20,34 KB
Завантажень:
143
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 
Класифікація психічних станів осіб позбавлених волі
У сучасній психологічній літературі існує декілька підходів до класифікації психічних станів особистості. Можна пояснити певні види станів людини на основі класифікації основних станів вищої нервової діяльності, яку визначив І. П. Павлов. Але існує і чисто психологічна класифікація психічних станів.
Як же, спираючись на класифікацію І.П. Павлова, пояснювати психічні стани людини? Візьмемо збуджений загальний стан, який правомірно розглядати як афектний, такий, що ускладнює або робить неможливим гальмівний процес. При такому стані нерідко людина втрачає над собою контроль, порушується її діяльність. Особливо небезпечно, якщо збуджений стан переходить у крайній ступінь — в афект. У багатьох ув'язнених загальний збуджений стан різкіше впадає в очі в перші дні арешту, після оголошення вироку або прибуття в колонію. Нерідко збуджений загальний стан спостерігається і перед звільненням. Пояснення збудженому стану ув'язненого знаходимо в тому, що соціальне значення і сила таких подразників, як арешт, засудження, перебування в колонії, очікувана свобода виключно великі, значущі. Існує відмінність збуджених загальних станів людини, яка вперше потрапила в місця позбавлення волі, від збуджених станів рецидивістів — людей, які неодноразово побували в місцях позбавлення волі. Якщо у перших збуджений загальний стан викликається перш за все новизною і незвичністю подразника (один з ув'язнених виразив це так: "Мене досить було б провести по коридорах в'язниці, щоб я і внукам і правнукам замовив не ставати ніколи на злочинний шлях життя"), то у інших (рецидивістів) збуджений загальний стан викликається не тільки повторною дією подразника, а й небажанням гальмувати свою поведінку. Внаслідок цього розвиваються афектні комплекси, які порушують саморегуляцію особистості і роблять її підвищено небезпечною для суспільства.
В основі оптимального психічного стану, при якому діяльність людини, як мисленнева, так і практична, найбільш продуктивна, — "нормальний, бадьорий стан" з рівновагою між збудливим і гальмівним процесами (за вченням І.П. Павлова). Звичайно, про нормальний, бадьорий стан людини в місцях позбавлення волі можна говорити тільки умовно. Вірніше було б назвати його станом вольової активності і готовності добросовісною працею і чесним життям спокутувати свою провину перед суспільством. Цей стан відрізняється деякою підвищеною збудливістю при добре функціонуючих гальмівних процесах.
Наступний послідовний ряд перехідних станів пояснює стан розгубленості, депресію, стан апатії, безперспективності і безцільності свого життя, а також стани, що стоять на межі патологи психічної діяльності.
Першою фазою цього ряду — зрівняльною, при якій зрівнюється ефект сильних і слабких подразників, у зв'язку із стомленням кліток кори мозку, добре пояснюється, наприклад, спостережуваний в ув'язнених депресивний стан, коли вони взагалі слабо реагують на те, що їх оточує.
При парадоксальній фазі на сильні подразники людина реагує слабкіше, ніж на менш сильні. Відбувається це тому, що на даній фазі гальмівний стан поглиблюється, працездатність кори мозку знижується в порівнянні із зрівняльною фазою, і тоді сильні подразники виявляються надсильними, вони викликають в ослабленій нервовій клітині настільки сильні гальмівні процеси, що кора головного мозку або зовсім не реагує на них, або дає дуже слабку реакцію. Слабкі ж подразники продовжують викликати звичайну реакцію, яка об'єктивно стає сильнішою, ніж реакція на сильний подразник. Хто працював з ув'язненими, той неодноразово міг спостерігати таку картину: на незначне зауваження вихователя або представника адміністрації ув'язнений реагує бурхливим спалахом, у той час коли таке сильне покарання, як поміщення в штрафний ізолятор залишає його, абсолютно байдужим.
При, подальшому розвитку гальмівного стану кори наступає ультрапарадоксальна фаза, для якої характерне те, що на позитивні умовні подразники виникають гальмівні реакції, а на гальмівні — позитивні реакції.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 



Реферат на тему: Класифікація психічних станів осіб позбавлених волі

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок