Головна Головна -> Реферати українською -> Психологія -> реферат: Два світогляди вчителя

Два світогляди вчителя / сторінка 2

Назва:
Два світогляди вчителя
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
18,58 KB
Завантажень:
183
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 
Отже, з погляду „культури природничої” учень виступає як об’єкт дослідження, впливів, маніпуляцій. Це шлях „наукоучіння”, „науково-гносеологічного підходу” (В. Біблер [6]). При цьому педагог виступає активним суб’єктом, який досліджує, формує, навчає, виховує учня через відповідні схеми навчання та виховання, обґрунтовані „точними науками”. „Точні науки – це монологічна форма знань: інтелект споглядає річ і висловлюється про неї. Тут тільки один суб’єкт – той, що пізнає (споглядає) і той, що говорить (висловлюється). Йому протистоїть тільки безголоса річ. Будь-який об’єкт знань (у тому числі й людина) може бути сприйнятий і пізнаний як річ. Але суб’єкт як такий не може сприйматися й вивчатися як річ, оскільки він, як суб’єкт, не може, залишаючись суб’єктом, стати безголосим, а, отже, пізнання його може бути тільки діалогічним. …Гуманітарні науки – науки про дух – філологічні науки (як частина і в той же час ціле для всіх їх – слово)” [4].
Науково-гносеологічні уявлення вчителя про педагогічний процес, його структуру й організацію, головних учасників (учнів) не вводять учителя в співбуттєвість педагогічного процесу, й тому процес пізнання-розуміння учня, оцінка його діяльності здійснюється в своєму крайньому вияві за схемою учитель-суб’єкт – система навчання-виховання – учень-об’єкт. У такій схемі вчитель відокремлений і віддалений від учня. Педагогічний процес постає як „машина навчання й виховання”. Науково-гносеологічне розуміння учня ґрунтується на наукових означеннях, „чистих” властивостях і особливостях, що не дає вчителеві уявлення про учня як тотальну цілісність, з якою йому й доводиться мати справу у своїй професійній діяльності. В таких уявленнях у педагогічному процесі немає певного місця почуттям, емоціям: вони перетворюються на якісь „другорядні особливості”, котрі потрібно тільки враховувати (і в жодному випадку не керуватися ними) в педагогічній діяльності.
Діалог, діалогічний процес пізнання-розуміння учня вчителем здійснюється через текст, за допомогою тексту. А він суттєво відрізняється від означення. „Під означенням розуміється зазвичай логічний прийом, який дозволяє: а) відрізнити, відшукати, побудувати потрібний нам предмет; б) уточнити значення вже введеного в науку терміна, а також формувати значення терміна, що вводиться” [10, с. 5]. Отже, чи не найголовнішою функцією означення є „виокремлення” предмета з інших, „розпізнавання” серед інших, а не повне й глибоке його розуміння. Означення несе основні, типові властивості предмета, „що відрізняють, означають”. Такі властивості мають усереднено-статистичний характер. Тут немає місця конкретному, індивідуальному, унікальному. Тому науково-гносеологічний підхід у педагогічному процесі є усереднено-статистичним, безособистісним, „не живим”. Означення відносно замкнуте, кінцеве, остаточне – на одміну від тексту, який відкритий, нескінченний, неостаточний.
У розумінні М. Бахтіна [2], текст може бути і письмом, і мовою, і жестами, і мімікою. Текст як висловлення завжди пов’язаний з двома суб’єктами. Саме в тексті, через текст М. Бахтін розуміє процес діалогу. Текст оточений контекстом. В діалозі формується певне специфічне поле можливостей двох чи кількох суб’єктів, у якому й відбувається взаємопізнання-взаєморозуміння учителя та учня чи учнів.
Учитель створює уявлення про учня у вигляді тексту на певній мові (письмовій, усній, жестів). Це його уявлення, його образ, його бачення. Сукупність різних наукових властивостей-особливостей конкретного учня є тільки частиною такого образу. Учень (чи педагогічний процес) в уявленнях біблерівського наукоучіння „має” певні, визначальні, другорядні й іншого роду властивості-особливості. Тоді як „бути” виражає нескінченно-можливо природу учня, педагогічного процесу в цілому: „Бути означає бути багатьма – бути означає бути єдиним, єдиним, що замикається на собі” (В. Біблер [6, с. 5]. Отже, „бути” виражає всю буттєвість педагогічного процесу, учня та вчителя в ньому.

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 
Реферат на тему: Два світогляди вчителя

BR.com.ua © 1999-2019 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок