Головна Головна -> Реферати українською -> Психологія -> реферат на тему: Два світогляди вчителя

Два світогляди вчителя / сторінка 3

Назва:
Два світогляди вчителя
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
18,58 KB
Завантажень:
183
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 
Вчитель творить педагогічний процес не мовою понять, а у вигляді тексту. Науково-гносеологічні уявлення про педагогічний процес формують, за висловом В. Біблера, „пізнавальний розум” учителя. Можна сказати, що „розум пізнавальний – лише один із голосів у поліфонії людського розуміння” [6, с. 24] педагогічного процесу.
Образ педагогічного процесу, учня в ньому у вигляді тексту є завжди творчістю суб’єкта-вчителя, виявленням свободи його дій. „Істинно творчий текст завжди є якоюсь мірою вільне і непередбачене емпіричною необхідністю одкровення особистості. Тому він (у своєму вільному ядрі) не припускає ні казуального, ні наукового передбачення” [2, с. 477]. Стосовно пізнання-розуміння учня, це означає, що процес пізнання-розуміння вчителем учня не зводиться тільки до наукових методів, є багато в чому творчим і суб’єктивним. І тут приховується небезпека, адже під „суб’єктивністю” можна розуміти „усе, що завгодно”. Проте в діалозі таке неможливе. Діалог створює спільну суб’єктно-суб’єктну структуру вчителя й учня, створює нову спільність „Я – Ти” (М. Бубер [7]), „Я та Інший” (М. Бахтін [3]). У такій єдності думка вчителя про учня завжди двоголоса, а якщо взяти до уваги весь педагогічний процес, то й багатоголоса.
Не можна зрозуміти людину й через монолог, навіть і через обмін монологами, бо при цьому не створюється діалогічної спільності взаєморозуміння. Діалог неможливо організувати науково у розумінні точних наук, тобто у вигляді чітких правил, алгоритмів. Діалог завжди вільний, спонтанний, непередбачуваний, незакінчений, недоговорений, відкритий. „Бахтінский діалог може бути послідовно зрозумілим тільки в мікрокосмосі „тексту” і (особливо) „твору”. Тільки в такому контексті діалог доводиться до логічного осмислення. Коли діалог розуміється як закінчене (=відкрите) художнє ціле, тобто як „твір”, тоді він розуміється як єдина (і цілісна) монада гуманітарного мислення – мислення „про” суб’єкт, мислення, до суб’єкта звернене” [5, с. 27]. Саме гуманітарні науки дозволяють пізнавати-розуміти людину, створювати уявлення про неї у вигляді тексту. „Гуманітарні науки, – писав М. Бахтін, – науки про людину в її специфіці, а не в безмовній речі і природному явищі. Людина в її людській специфіці завжди виражає себе (говорить), тобто створює текст (хоча б потенційний). Там, де людина вивчається поза текстом і незалежно від нього, це вже не гуманітарні науки (анатомія й фізіологія людини тощо)” [4, с. 301].
Діалог для вчителя – це парадигма світорозуміння, світовідчуття, світоспілкування. Бахтінский діалог повертає вчителя до точки виникнення, на початок двох культур (гуманітарної й природничої), що, користуючись мовою В. Біблера, можна назвати позагносеологічною культурою розуму, що спілкується, і культурою розуму, що пізнає [5]. Діалог вчителя й учня – це не повідомлення (як певна одноразова подія) і навіть не обмін повідомленнями як послідовність одноразових подій. Обмін повідомленнями завжди співзвучний із такими поняттями „пізнавального розуму”, як дискретний, кінцевий, визначений, прогнозований, алгоритмічний, планований, усвідомлений, змістовний. Діалог з учнем – це процес „втягування” вчителя й учня в новий світ – світ на двох, у світ співбуттєвості, інтимності, повноти почуттів, незавершеності, згоди, довіри, надії, очікуваня, переосмислення, змін. У такий світ діалог через контекст втягує увесь світ. Діалог М. Бахтіна можна зрозуміти тільки в історичному й творчому пафосі культурологічного розуміння людського життя і педагогічного процесу як його частини, людського спілкування. Педагогічний процес багато в чому є текст і твір учителя. Від того, як його буде „написано”, залежить його характер, „самопочуття” учасників. Якщо твір „педагогічний процес” буде написано з позицій пізнавального розуму, то його учасник (учень) неминуче почуває якусь неповноцінність, нежиттєвість, неадекватність, незатишність. У такому педагогічному процесі гносеологічні знання будуть його центром, а учні – певними умовами перебігу.

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 
Реферат на тему: Два світогляди вчителя

BR.com.ua © 1999-2019 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок