Головна Головна -> Реферати українською -> Психологія -> реферат українською: Два світогляди вчителя

Два світогляди вчителя / сторінка 5

Назва:
Два світогляди вчителя
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
18,58 KB
Завантажень:
183
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 

Людина не може вижити, а тим більше успішно функціонувати в сучасних умовах, підпорядковуючись тільки „зовнішньому”, яке визначає його поведінку й діяльність. Її діяльність повинна носити активний розвивальний характер. В умовах ринку людина має постійно змінювати свою особистість, адаптуватися до нових умов, розвиватися. Це ж стосується й проблем освіти в цілому, а, отже, й педагогічного процесу. Сьогодні цей процес повинен забезпечити учня й студента не тільки предметними знаннями для вирішення стандартних проблем, але й методами і методиками застосування предметних знань у різних життєвих ситуаціях, методами роботи з людьми, виробити почуття кон’юнктури, сформувати спроможність до зміни особистості.
Розвиток суспільства й людини в ньому сприяли тому, що „поняття освіти, виховання, просвітництва... вже відокремилися в нашій інтуїції від ідей культури (...культурності) і міцно прилипли до інших феноменів” [5, с. 40]. Тут В. Біблер має на увазі екзистенційний смисл культури, її людино-людський (М. Бахтін) смисл і зміст, тобто „культуру гуманітарну” (Ч. Сноу). Говорячи про „відокремлення” педагогічного процесу від культури і сприймаючи ідеї В. Біблера і М. Бахтіна, потрібно розуміти різні тенденції в суспільстві, які породжують це відокремлення. Педагогічний процес усе більше „прилипає” до технологізації, алгоритмізації, кібернетизації, інформатизації, функціоналізації та інших процесів сучасної цивілізації. Він усе більше виходить з поля „гуманітарної” культури. Створюються навчальні системи й технології, засновані на принципах „раціональності”, а не на принципах людино-людських стосунків, діалогу.
ХХ століття, як століття сподівань на раціональне вирішення всіх людських проблем, закінчилося. Вже на зламі сторіч і тисячоріч ми зрозуміли, що людські відносини не вписуються в найсучасніші наукові уявлення. Ні кібернетика, ні синергетика, ні теорія інформації не допомогли педагогіці створити досконалу й універсальну модель педагогічного процесу, а в загальному плані – модель поведінки людини, її відносин з іншими людьми. З позицій „наукоучіння” вчитель віддалений від світу педагогічного процесу й перебуває, користуючись термінологією марксизму, в ситуації „суб’єктивного відображення об’єктивного світу”. З таких позицій вчитель – це, скоріш, якийсь „пізнавальний розум”; він, як особистість і суб’єкт, не присутній у педагогічному процесі. В таких уявленнях вчитель існує у формі безособистісних функцій.
Звичайно, це ідеалізоване уявлення про вчителя. Але саме така ідеалізація добре ілюструє результат чистих ідей наукоучіння в педагогічному процесі щодо вчителя. Така крайність необхідна для повернення до початків, до вихідної точки розуміння „двох культур”, для позначення кола питань гуманітарної культури.
Вчитель і учень у педагогічному процесі виявляють себе не в абстрактних, безособистісних результатах діяльності, а в конкретно-особистісних, конкретно- індивідуальних, унікальних проявах, в діяльності не тільки операційній, репродуктивній, але й продуктивній, творчій. І в такому плані вчитель і учень – співавтори творення тексту окремих фрагментів, а потім і всього твору педагогічного процесу. Реалізація особистості й індивідуальності вчителя та учня в такому розумінні можлива тільки в культурі гуманітарній, в культурі людино-людських стосунків, коли смисл педагогічного процесу зміщується з логіко-раціонального („наукоучіння”) в бік екзистенційно-онтологічний. Зміщується в процесуальність не у вигляді „стаціонарного потоку” в науково обгрунтованих умовах, а в процесуальність як співіснування особистостей, як людино-людських зв’язків усередині педагогічного процесу та з зовнішнім світом. Саме „педагогічний процес в культурі” дозволяє зберігати, виявляти, бачити і проявляти „людське в людині”.
Перебування у вихідній точці – точці виникнення „наукоучіння” й „культури гуманітарної”, точці повного розмежування між ними дозволяє педагогу теперішньому й майбутньому в „оголеному” вигляді побачити й відчути глибинне розходження між „наукоучінням” і „культурою гуманітарною” як двох парадигм розуміння педагогічного процесу, як можливості організації його двох різних світів.

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 
Реферат на тему: Два світогляди вчителя

BR.com.ua © 1999-2019 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок