Головна Головна -> Реферати українською -> Психологія -> Теорія провідної діяльності та розвиток психіки.О. М. Леонтьєв (1903 — 1979)

Теорія провідної діяльності та розвиток психіки.О. М. Леонтьєв (1903 — 1979)

Назва:
Теорія провідної діяльності та розвиток психіки.О. М. Леонтьєв (1903 — 1979)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
8,64 KB
Завантажень:
256
Оцінка:
 
поточна оцінка 3.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
РЕФЕРАТ
На тему:
Теорія провідної діяльності та розвиток психіки.
О. М. Леонтьєв (1903 — 1979)


Людська суб'єктивність, людська діяльність та їхній зв'язок були вихід-ним пунктом психологічних досліджень О.М.Леонтьєва. Він писав: "Психологічна наука ніколи не піднімалася над рівнем чисто метафізичного протиставлення суб'єктивних психічних явищ явищам об'єктивного світу".
Тому вона ніколи не могла проникнути в їхню дійсну сутність, розгублено зупиняючись перед тим ровом, який розділяє сутність та явище або причину й наслідок. Леонтьев формулює важливе положення психологічного пізнання: "Діяльність практично пов'язує суб'єкта з навколишнім світом, впливаючи на нього і підкоряючись його об'єктивним властивостям". У зв'язку з цим було відкинуто уявлення про психіку як сутність, що має своє особливе існування, не залежне від зовнішніх впливів.
Леонтьев продовжує і розвиває ідею Л.С.Виготського про інтеріоризацію, вказуючи, що інтеріоризація як поступове перетворення зовнішніх дій у внутрішні, розумові є процес, що необхідно здійснюється в онтогенетичному розвиткові людини. Його необхідність Леонтьев визначає тим, що центральним змістом розвитку дитини є присвоєння нею досягнень історичного розвитку людства, в тому числі досягнень людської думки, людського пізнання.
Аби дитина могла побудувати нову розумову дію, її треба попередньо подати дитині як дію зовнішню, тобто екстеріоризувати її. В такій екстеріоризованій формі, у формі розгорнутої зовнішньої дії виникає дія ро-зумова. Згодом, у результаті ЇЇ поступового перетворення — узагальнення, специфічного скорочення ланок та зміни рівня, на якому вона виконуєть-ся, — відбувається її інтеріоризація, яка тепер уже цілком відбувається в розумі дитини.
Цей процес, за Леонтьєвим, має принципове значення для розуміння ха-рактеру формування людської психіки, адже її головна особливість полягає саме в тому, що вона розвивається не в плані прояву вроджених здатностей, не шляхом пристосування спадкової видової поведінки до перемінних еле-ментів середовища. Вона являє собою продукт передання та присвоєння індивідами досягнень суспільно-історичного розвитку, досвіду попередніх поколінь. Творчий рух думки вперед, який людина здійснює самостійно, можливий лише на основі оволодіння цим досвідом.
Для підтвердження своїх положень Леонтьев використовує вірогідні факти, які свідчать про те, що діти, які з раннього віку розвиваються поза суспільством і створеними ним явищами, залишаються на рівні тваринної психіки. У них не тільки не формуються мова й мислення, навіть їхні рухи нічим не нагадують людські. До того ж такі діти не набувають властивої людям вертикальної постави.
Леонтьев наводить переконливі приклади того, що ті здібності й функції, які мають суспільний характер, не фіксуються в мозку людей і не переда-ються згідно з законами спадковості. Ця ідея відкриває шлях до теорії самостворення людини. Остання набуває свободи від рефлекторної реактив-ності й активно планує свою поведінку. Тут містяться зародки принципів, які допоможуть винайти нові теоретичні засади наукової психології, посуну-ти вперед її загальну теорію.
У зв'язку з цим Леонтьев відкидає плоский біологізм, покладаючи в ос-нову людської діяльності не елементарні фізіологічні функції мозку, а їхні сполучення, що виникають у ході індивідуального розвитку. "Кора людсько-го мозку з її 15 мільярдами нервових клітин стала ... органом, здатним фор-мувати функціональні органи". Функціонування останніх здійснюється на базі людської діяльності.
Суттєвий вклад Леонтьева у психологію полягає в тому, що він розкрив характер і форми цієї діяльності, показав її мотиваційну рушійну силу і на-самперед висунув поняття провідної діяльності. Останньою він називає таку діяльність, що викликає найголовніші зміни у психіці дитини, таку, що пов'язана із психічними процесами, котрі підготовлюють перехід дитини до нового, вищого ступеня розвитку.
У книзі "Проблеми розвитку психіки " Леонтьев дає детальну характери-стику діяльності взагалі, її структури та мотиваційних ускладнень.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Теорія провідної діяльності та розвиток психіки.О. М. Леонтьєв (1903 — 1979)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок