Головна Головна -> Реферати українською -> Психологія -> Л. Виготський, С. Геллерштейн, Б. Фінгерт, М. Ширвіндт: основні напрями психології під знаком ідеології.

Л. Виготський, С. Геллерштейн, Б. Фінгерт, М. Ширвіндт: основні напрями психології під знаком ідеології.

Назва:
Л. Виготський, С. Геллерштейн, Б. Фінгерт, М. Ширвіндт: основні напрями психології під знаком ідеології.
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
6,75 KB
Завантажень:
353
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
РЕФЕРАТ
На тему:
Л. Виготський, С. Геллерштейн, Б. Фінгерт, М. Ширвіндт: основні напрями психології під знаком ідеології.


Радянська психологія з самого свого початку приділяла ідеологічному обґрунтуванню досліджень неабияку увагу, звіряючи будь-яку теорію з відповідними офіційно-державними ідеологічними настановами. Проте хіба американський біхевіоризм менш ідеологізований, ніж марксистська психологія в СРСР? Мова має йти про те, якого рівня ідеологія опановує автора психологічного вчення. Слід говорити й про те, щоб між цими двома настановленнями (науковим та ідеологічним) були стосунки творчої взаємодії.
У 20 — 30-х роках радянські психологи виявляли значний інтерес до напрямів світової психології, досить ретельно аналізували їх і навіть усюди намагалися знайти позитивні фактичні досягнення, які могли б бути використані для розбудови марксистської психології.
У цьому сенсі знаменною постала праця Л.Виготського, С.Геллергитейна, Б.Фічгерта та М.Ширеіндта "Основні напрями сучасної психології" (1930). Ідея марксизму в психології тут, зрозуміло, тлумачиться як відповідність психологічних концепцій певним положенням марксистської ідеології. Головне критичне вістря книги, зокрема, спрямоване проти ідей І.Павлова про ототожнення психічного й фізіологічного. В свою чергу В.Бехтерєв хоч і підкреслював необхідність урахування соціального фактора людської поведінки, проте, на думку авторів, він намагався підмінити психологію рефлексологією. Б.Фінгерт оцінює теорію Павлова як дуалістичну, механістичну, а теорію Бехтерева — як антидіалектичну та антиматеріалістичну. Проте (і це типово для тогочасної критики психологічних теорій) ні в якому разі не піддається сумніву істинність учення про умовні рефлекси як методи дослідження вищої нервової діяльності, підкреслюється, що воно дає основу вивченню об'єктивного субстрату психічних явищ.
Важливе місце відводиться висвітленню проблем соціальної детермінації психічного, що обов'язково передбачає розгляд економічної основи суспільства, його класових і політичних характеристик, які детермінують поведінку. Соціальна детермінація визначається як пов'язана з вищими ідеологіями. Тут пропонується ґрунтовно дослідити соціальну психологію, етнічну психологію тощо з позицій історичного матеріалізму, а також ураховувати досягнення історичної теорії М.Марра. Психологічні проблеми рекомендовано вивчати у співробітництві з соціологами, етнологами, лінгвістами, фізіологами — на ґрунті діалектичного методу. А шлях марксистської психології у 20-х — на початку 30-х років мислився як такий, що пролягає через спадщину Гегеля, Маркса, Енгельса, Плеханова і Леніна.
Через деякий час відбудуться певні зміни щодо марксистських авторитетів: відійдуть Гегель і Плеханов, провідне місце займуть Ленін і Сталін.
Один із авторів розглядуваної праці — Л.Виготський — ґрунтовно проаналізував структурний напрямок (Gestaltpsychologie), постійно підкреслюючи думку, що ''європейська психологія переживає глибоку кризу". Це мало бути продовженням аналізу кризи в природознавстві, особливо у фізиці, що спеціально досліджував Ленін.
Сутність кризи Виготський убачає у боротьбі матеріалізму та ідеалізму в психології, відтак, мовляв, психологія має розколотися на дві окремі науко-природничо-наукову і телеологічну. Структурна психологія долає цю кризу, пропонуючи вихід із дуалізму. Психологічний процес тлумачиться не як поєднання елементів, не як сумативний зв'язок частин, а як ціле, що не зводиться до характеристики частин (Вертгаймер, Келер, Коффка, Левін). На думку Виготського, "структурна психологія тлумачить психологію як науку про природні речі, які підпорядковані загальним законам природи". У цьому він бачить позитивне значення гештальтпсихології. Зазначається, що в методології та експериментальній практиці структурної психології помітні революційні тенденції до діалектичного, моністичного, матеріалістичного розуміння основних проблем, хоч ідея структури надає їй самодостатності й незалежності та ще й ігнорує соціальний фактор.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Л. Виготський, С. Геллерштейн, Б. Фінгерт, М. Ширвіндт: основні напрями психології під знаком ідеології.

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок