Головна Головна -> Реферати українською -> Психологія -> Структура й типи людської особистості.Г. Айзенк, Р. Кеттел

Структура й типи людської особистості.Г. Айзенк, Р. Кеттел

Назва:
Структура й типи людської особистості.Г. Айзенк, Р. Кеттел
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
7,88 KB
Завантажень:
155
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
РЕФЕРАТ
На тему:
Структура й типи людської особистості.
Г. Айзенк, Р. Кеттел


Ганс Айзенк — британський психолог німецького походження. Він роз-винув та експериментально перевірив описову теорію головних вимірів особистості, теорії причинності для цих вимірів, продемонстрував важ-ливість генетичних факторів у розвитку особистості. Айзенк створив широку шкалу генетичного вивчення емоційності, процесів зумовлення у пацюків; розробив модель IQ (коефіцієнт інтелекту), яка залежить від швидкості, помилок і аспектів тривалості розумових дій індивіда; запропонував і пе-ревірив двофакторну модель структури соціальних здатностей. Учений сприяв розвиткові клінічної психології в Англії: відіграв значну роль у ви-никненні та становленні біхевіоральної терапії; заснував і видавав "Журнал біхевіоральних досліджень і терапії".
Визначаючи структуру людської особистості, Айзенк насамперед ви-користовує протилежності екстраверсії та інтроверсії. У підборі рис цих особистісних спрямувань він іде торованим шляхом (Лазурський, Юнг, Кречмер та ін.).
Екстраверти виявляють себе в таких рисах, як афектованість (прагнення виразити емоції зовнішнім чином), бадьорість, веселість, вдо-волення, гумор, соціабельність, співчуття, нерозвиненість са-мосвідомості, висока рухова активність, низька наполегливість, поріг стримувань, повільне вловлювання. Послідовники Айзенка ще додали такі риск екстраверсії, як самоствердження та відсутність приниженості.
Якості інтроверта визначаються як діаметрально протилежні. У дослідженнях наполегливості не було знайдено кореляцій стосовно екстра-версії або інтроверсії.
Айзенк також висловив думку, що екстраверт виявляє типову жорсткість на противагу м'якості інтроверта. Ті, що мають жорстке наста-новлення щодо інших, схильні застосовувати примус, здійснювати тілесні покарання, стерилізацію, умертвляти у випадках невиліковної хвороби то-що. Інтроверти ж виступають за скасування подвійного стандарту моралі, смертної кари, проголошують пацифізм і т. д. Схильність до жорсткості або м'якості, на думку Айзенка, не залежить від віку або виховання. Правда, він припускає певні кореляції зі статтю, зазначаючи, що жінки м'якіші, ніж чоловіки. У сфері політики, суспільного життя виступають відповідно такі протилежності, як авторитарність та демократія. Утім зіставлення ради-калізму та консерватизму не підпадає під вихідну протилежність екстра-версії та інтроверсії.
Намагаючись знайти природничу основу для типології особистості. Айзенк указує на спадкові риси. Так, баланс збудження і гальмування має генетичні корені і визначає характер активності кори мозкових півкуль. Ек-страверт швидко створює коркове гальмування, проте звільняється від нього повільно. Інтровертові властиві протилежні здатності. Оскільки “мозкова кора контролює свідомість", екстраверти гальмують свідому думку і порівняно з інтровертами діють менш усвідомлено стосовно своїх міркувань. Айзенк тому зазначав, що екстраверти більш спонтанні у своїй поведінці, а інтроверти — більш стримані. Схематично це зображується так:
Інтроверти: коркове збудження поведінкове гальмування
Екстраверти: коркове гальмування поведінкова спонтанність
Уже на початку викладу Айзенком типології особистості стає зро-зумілим його серйозний методологічний прорахунок: на одну площину міркування зводяться феномени біологічні, фізіологічні, логічні, психо-логічні, соціальні, ідеологічні і т. ін. Головна психологічна проблема поля-гає в тому, що будь-яка особа не може бути визначена як інтроверт або екс-траверт. Це є лише моментами вчинкової активності людини. Оцінковий аналіз цього буде дано далі.
Айзенк використовує провідні досягнення біхевіорального напряму, включаючи павдовське вчення і новітні на той час відкриття у фізіології, пов'язані з властивостями ретикулярної формації. Тому він одразу визначає, що центром, який керує процесами гальмування і збудження кори, є саме ретикулярна формація. Експеримент, в якому досліджувались відношення "збудження — гальмування", охоплював 90 піддослідних з теми “екстраверсія — інтроверсія".

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Структура й типи людської особистості.Г. Айзенк, Р. Кеттел

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок