Головна Головна -> Реферати українською -> Психологія -> Кібернетика як феномен культури. Пропедевтика кібернетизму в психології: "розумний робот". Н.Вінер

Кібернетика як феномен культури. Пропедевтика кібернетизму в психології: "розумний робот". Н.Вінер

Назва:
Кібернетика як феномен культури. Пропедевтика кібернетизму в психології: "розумний робот". Н.Вінер
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
8,01 KB
Завантажень:
236
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
РЕФЕРАТ
на тему:
Кібернетика як феномен культури. Пропедевтика кібернетизму в психології: "розумний робот". Н.Вінер


Кібернетику було визначено як мистецтво управління, як науку про управління, зв'язок, переробку інформації. Кібернетичні системи почали розглядати незалежно від їх матеріального втілення як автомати-зовані регулятори в техніці, людському мозку, біологічних популяціях, людському суспільстві загалом. Кожну кібернетичну систему розуміли як таку, що складається з елементів, які можуть сприймати, запам'ятовувати і переробляти інформацію, а також обмінюватися нею.
Теоретичне ядро кібернетики склали: інформаційна теорія, теорії алгоритмів, авторацій, оптимального управління, поділу образів. Постала та-кож проблема сигналу (трохи забули, що вона задовго до кібернетики була розвинена в павловській науковій системі, й принцип сигналізації став осередком учення про умовні рефлекси). Технічними засобами вирішення задач кібернетики стали ЕОМ. А сам мозок розглядали як обчислювальну машину (Вінер, Берклі та ін.).
Фізикалізм, механіцизм, біологізму-техніцизм як панівні форми нау-кового світогляду поповнюються в середині XX століття своєрідним їхнім синтезом — кібернетизмом. Постає кібернетичний світогляд, характерний для початкових стадій розвитку кібернетики, як у свій час мали світоглядне значення біхевіоризм, рефлексологія, фрейдизм (психоаналіз).
Засновники кібернетики і перше покоління їхніх учнів виявляли ейфорію щодо ролі цього напряму науки і техніки в суспільстві, особливо стосовно прогресу людства. "Розумні машини", мовляв, допоможуть людині зро-бити розумним життя. Епоха Просвітництва теж шукала такий розум як основу життя, щоб зробити останнє розумним. І це здавалося простою спра-вою, адже ідеал завжди напоготові. І ось нові сподіваний. Розумні машини мають скоригувати роботу людського розуму, уникнути його обмежених можливостей (зокрема у швидкості розумових операцій, а найбільше — в об'єктивності підрахунків), відтак відкривається можливість створити фор-мулу щасливого життя, відкинувши короткозорість політиків. Технологія індивідуального і суспільного життя має бути обчисленою і здійсненою на об'єктивних засадах з урахуванням, зокрема, принципу гедоніс (насолоди). Почалася відкрита і прихована боротьба між політиками та кібернетиками. У кожного з них було своє гедоне. У кібернетиків — це підпорядкування загальному кібернетичному способу і смислу життя. Адже кібернетика — це дисципліна про управління в живих і неживих системах (за допомогою сиг-налів).
Запозичивши свідомо й несвідомо схеми структур та функцій у життєдіяльності організму, в його розвинутих, вищих формах, здійснивши абстракцію від безконечності та незбагненності роботи живого тіла та його психічних здатностей, кібернетика, як бумеранг, ударила цією абстрактною схемою по психології, послідовно перетворивши саму психіку людини в ЕОМ.
Ідея управління людським життям вирішувалася політиками просто: держава повинна мати свого кормчого (кібернетикос). Кібернетики, навпа-ки, прагнули замінити одноосібне волюнтаристське управління управлінням на суто наукових засадах. Кібернетика корелює з різними науками і, таким чином, об'єднує їх у творчому синтезі.
Цілком закономірно виникає кібернетичний напрям у психології. Як і за часів рефлексології, здійснюється спроба зведення термінів психо-логічних до кібернетичних. Штучний мозок, який відображає те спільне, що є в кожної людини, але інтенсифікує розум людський, стає панацеєю від усіх лих індивідуального і суспільного життя.
Появі кібернетики сприяли певні тенденції розвитку науки. Поряд із розчленуванням єдиної науки про людину відбувається її інтеграція. Психо-логія у цій справі посідає одне з почесних місць.
Норберт Вінер зазначає характерну для XX століття спеціалізацію вчених. Найбільш плідними для наук є "нічийні території". Після Лейбніца вже не було вчених-енциклопедистів. У XX столітті їхня компетенція дедалі більше звужується. Не всі вчені можуть назвати себе математиками, фізиками, біологами, психологами.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Кібернетика як феномен культури. Пропедевтика кібернетизму в психології: "розумний робот". Н.Вінер

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок