Головна Головна -> Реферати українською -> Психологія -> Освіта – не товар, студенти – не покупці

Освіта – не товар, студенти – не покупці

Назва:
Освіта – не товар, студенти – не покупці
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
68,26 KB
Завантажень:
54
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35 
Пошукова робота:
Освіта – не товар, студенти – не покупці


Настав час підбивати якісь попередні підсумки: вибори нового президента хіба не добра нагода для цього? У своїх узагальненнях зовсім не хочу скидатися на такого собі критикана, особу упереджену й нещиру. Згадаймо І. Дзеверіна: „Дуже важливо, щоб у суб’єктивному „я” критика, котре неодмінно виявляється в його судженнях, оцінках, висновках, завжди було присутнє об’єктивне „ми”. Тому часто посилатимуся на не завжди однозначні міркування авторитетних і незаморених новою ідеологією вчених. Особливо – коли міркуємо над архіважливою проблемою: соціально-психологічні аспекти реформування освіти в умовах трансформації суспільства.
На початку 1990-х не було злободеннішої теми для дискусій, ніж розвиток України в умовах незалежності. Трансформація (з лат. – перетворення, видозміна) – так здебільш називають сьогодні процеси, що відбуваються на теренах колишнього СРСР. Вже ніхто не згадує таких понять, як модернізація, перебудова, реформування, прискорення, стрибок, еволюція, революція тощо. Зокрема, модернізація ніколи не завершується – вона примушує орієнтуватися на поступ, вдосконалення існуючого, на нові завдання. Тому її розглядають як складову трансформації, що передбачає різноспрямованість дій влади. Ці дії можуть просувати країну не тільки вперед, але й назад, вести по колу чи вбік. Хоча існує і така точка зору: економічна і політична трансформація в Україні переважно імітується, містифікується. У першому випадку все зводиться до перерозподілу власності, в другому – влади.
Політолог Д. Видрін здійснив контент-аналіз ключових понять, який свідчить: даремно сподіватись і на конституційну реформу. Ось його викладки щодо змін у статтях Основного Закону. „В чинному варіанті „президент” вживається 61 раз, в новому – 56 (мінус 9 %, тобто очевидне зниження повноважень). „Верховна Рада” – відповідно 78 і 110 разів (цілих 41 % приросту). „Кабінет Міністрів” – з жалюгідних 7 разів зріс аж до 35 (п’ятиразове підвищення!). Просто „влада” вживається 218 замість 161 разу (на те й перерозподіл влади). „Народ” у теперішньому тексті вживається двічі – в новому один (!) раз. (Добре, що взагалі згадали, що він ще існує)”.
Досвід останнього десятиріччя переконує: для трансформаційних процесів у нас показові „значний рівень стихійності, обмежена керованість і слабка передбачуваність” (Т. Заславська). І це не випадково, адже вони живляться за рахунок керованої і стихійної активності багатьох соціальних суб’єктів. З’явилися нові суб’єкти управління, котрі переймалися формуванням державного і приватного капіталу. Отже, позитивного ефекту всі ці перетворення в перспективі не гарантують. Символ епохи, уособлення і синонім розрухи, всього тимчасового та несправжнього киянин С. Барвінський вбачає у будці. Найважливіша будка – пункт обміну валюти. Пункт прокату валюти, тобто банк – теж будка, так само як і офшорні фірми-одноденки десь на Кіпрі, більшість партій та парламентських фракцій. Першими будками стали будівлі на садових ділянках і платні туалети, потім з’явились кіоски, трасти…
Термін трансформація найадекватніший з багатьох точок зору. Водночас він не є синонімом для іншого, яким досить часто користуються й нині. Перехід (або транзит), вважає Т. Заславська, передбачає наявність лідера, котрий більш-менш чітко уявляє кінцеву мету руху і має кредит довіри населення. У нього є команда і програма дій, що відповідає інтересам і можливостям людей. Все це ознаки сильної влади, якої в Україні поки що немає. І тільки зміцнення державності, напевно, може гарантувати продовження трансформації в необхідному напрямку, забезпечить стабільність як умову можливості людей контролювати особисте життя. Тим часом, наша політична система вже зараз, на думку Д. Видріна, є унікально авторитарною. Парадокс у тому, що вона будується не на заборонах, а на тому, що їх не існує.
Трансформація має на меті появу іншого типу суспільства (чи буде воно громадянським?), нової соціокультурної системи.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35 



Реферат на тему: Освіта – не товар, студенти – не покупці

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок