Головна Головна -> Реферати українською -> Психологія -> реферат: Психологічні особливості формування творчих здібностей

Психологічні особливості формування творчих здібностей / сторінка 2

Назва:
Психологічні особливості формування творчих здібностей
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
10,42 KB
Завантажень:
388
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
В. Гоголя «мистецтво є втілення в душу стрункості і порядку, а не хаосу і розладу».
Існує ієрархія ціннісних рангів, що характеризує ступінь схильності людини до художньої творчості: здатність – обдарованість – талановитість – геніальність.
На думку І. В. Ґете, геніальність художника визначається силою сприйняття світу і впливом на людство. Американський психолог Д. Гілфорд відзначає прояв у процесі творчості шести здібностей художника: швидкості мислення, аналогій і протиставлень, експресивності, уміння переключатися з одного класу об'єктів на іншій, адаптаційній чи гнучкості оригінальності, уміння додавати художній формі необхідні обриси.
Художня обдарованість припускає гостроту уваги до життя, уміння вибирати об'єкти уваги, закріплювати в пам'яті ці враження, витягати їх з пам'яті і включати в багату систему асоціацій і зв'язків, диктуємих творчою уявою.
Діяльністю в тому чи іншому виді мистецтва, у той чи інший період життя займаються багато хто з великим чи меншим успіхом. Людина художньо обдарований створює добутку, що володіють стійкою значимістю для даного суспільства на значний період його розвитку. Талант породжує художні цінності, що мають неминуче національне, а часом і загальнолюдське значення. Геніальний же майстер створює вищі загальнолюдські цінності, що мають значимість на усіх часи.
2. Психологічні механізми художньої творчості
Художня творчість починається із загостреної уваги до явищ світу і припускає «рідкі враження», уміння їх втримати в пам'яті й осмислити.
Важливим психологічним фактором художньої творчості є пам'ять. У художника вона не дзеркальна, виборча і носить творчий характер.
Творчий процес немислимий без уяви, що дозволяє творчо відтворювати ланцюг представлень і вражень, що зберігаються в пам'яті.
Уява має багато різновидів: фантасмагоричне – у Е. Гофмана, філолофсько-ліричне – у Ф. И. Тютчева, романтично-возвишене – у М. Врубеля, хворобливо-гіпертрофоване – у С. Далі, повне таємничості – у І.Бергмана, реально-суворе – у Ф. Фелліні та т.д.
У художній творчості беруть участь свідомість і підсвідомість, розум і інтуїція. При цьому підсвідомі процеси грають тут особливу роль.
Американський психолог Ф. Беррон обстежував за допомогою тестів групу з п'ятдесятьох шести письменників – своїх співвітчизників і прийшов до висновку, що в письменників емоційність і інтуїція високо розвиті і переважають над безстрасністю. З 56 випробуваних 50 виявилися «інтуїтивними особистостями» (89%), тоді як у контрольній групі, де були представлені люди, професійно далекі від художньої творчості, особистостей, що володіють розвитий інтуїцією, виявилося в три з зайвим разу менше (25%). Висока роль підсвідомого в художній творчості приводила вже давньогрецьких філософів (особливо Платона) до трактування цього феномена як екстатичного, боговдохновенного, вакхічного стану.
Ідеалістичні концепції в естетиці абсолютизував роль несвідомого у творчому процесі. Так, Ф. Шеллінг писав: «...художник мимоволі і навіть усупереч своєму внутрішньому бажанню утягує в процес творчості... Подібно тому як приречена людина робить не те, що він чи хоче що має намір зробити, але виконує тут несповідиме запропоноване долею, у владі якої він знаходиться, таким же представляється і положення художника... на нього діє сила, що проводить грань між ним і іншими людьми, спонукуючи його до зображення і висловлення речей, не відкритих до кінця його погляду й володіючих несповідимій глибині».
Підсвідоме у творчому процесі залучило до себе увагу і З. Фрейда і його психоаналітичної школи. Художник як творча особистість був перетворений психоаналітиками в об'єкт самоспостереження і спостереження критики. Психоаналіз абсолютизує роль несвідомого у творчому процесі, висуваючи на відміну від інших ідеалістичних концепцій на передній план несвідомий сексуальний початок. Художник, на думку фрейдистів, особистість, що сублімує свою сексуальну енергію в область творчості, що перетворюється в тип неврозу.

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
Реферат на тему: Психологічні особливості формування творчих здібностей

BR.com.ua © 1999-2019 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок