Головна Головна -> Реферати українською -> Релігієзнавство -> Образ Божий: біблійне та еліністичне розуміння

Образ Божий: біблійне та еліністичне розуміння

Назва:
Образ Божий: біблійне та еліністичне розуміння
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
20,57 KB
Завантажень:
461
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10 
Реферат на тему:
Образ Божий: біблійне та еліністичне розуміння


Вивчення історії раннього християнства в ХХ столітті зазнало певних методологічних змін: окрім традиційного підходу до християнства як універсальної, вселенської релігії, що з самого початку свого існування протистояла іудаїзму та обрала „еліністичний” культурологічний грунт, утвердився напрямок, що досліджує „східне” коріння цієї світової релігії. Праці численних протестантських та католицьких теологів стали більше уваги приділяти саме іудейскому корінню раннього християнства. З цією метою, окрім давньоєврейського тексту Старого Заповіту, інтенсивному вивченню було піддано арамеомовну літературу доби Пізньої Античності, зокрема таргуми (арамейські парафрази Біблії) та Талмуд. Основним мотивом нового повороту у вивченні раннього християнства стало усвідомлення того факту, що на світогляд, а також понятійний та термінологічний апарат Нового Заповіту, значний вплив виявив саме іудейський етно-релігійний фон.
Зрештою, було визнано, що грецька мова, якою було написані більшість писаннь ранніх християн, виконувала роль інструменту для передачі давньоєврейських та арамейських термінів, тому значення багатьох слів та висловів треба шукати не в літературній та філософській спадщині античності, а в надбаннях іудаїзму. Тобто, лексичний апарат новозаповітніх текстів не можна вичати, спираючись лише на значення слів у класичній давньогрецькій мові. Так само релігійний світогляд раннього християнства не може бути об’єктивно оцінений, якщо шукати витоки того чи іншого поняття та уявлення в еліністичній культурі та філософії. Однобокий підхід часто веде до неправльних асоціацій, а відтак – до хибних уявлень про природу раннього християнства.
Однією з проблем цього плану є розуміння христології – вчення про Ісуса, Сина Божого, що є головною відмінною рисою християнської теології. В цій статті ми маємо намір розглянути лише один аспект цієї великої теми, а саме: концепцію Ісуса як „образу Божого” (е?йкюн фпх? иепх?).[1] Ми зосередимось, головним чином, на уривку з Послання Павла до Колосян: „Який [Ісус] є образ Бога невидимого, первісток всього створіння” (1:15). Саме ця ідея пізніше була покладена в основу уявлення про Ісуса як „єдиносущного” (п?мппэуйпт)[2] з Богом та була одним з головних чинників формування догмату Трійці на Першому Нікейському соборі (325 р.). З іншого боку, в VIII ст. поняття про „образ Божий”, розроблене Іоаном Дамаскіном, стало одним з базових постулатів в апології вшанування ікон.
Метою цієї статті не є аналіз історії формування традиційних доктрин християнської Церкви. Ми ставимо на меті дослідити значення згаданого вислову в контексті Біблії, а також в сучасних ранньому християнству релігійних та філософських творах.[3] Тобто, характер нашого дослідження герменевтичний. Через те, що аналогічний вислів неодноразово зустрічається і в семітських джерелах,[4] і в еліністичних, ми зробимо детальний аналіз його значення в обох групах текстів. Згідно з відомим правилом герменевтики, висновок про те, якому значенню віддати перевагу, треба зробити на основі контекстуального аналізу уривків з Нового Заповіту.
Основним „семітським” джерелом, окрім Старго Заповіту, для нас будуть таргуми, оскільки вони відображають іудейську традицію тлумачення біблійних текстів, сучасну ранньому християнству. Таргуми були створені в період між І ст. до н.е до V ст. н.е. Ці арамейські переклади мали, перш за все, літургічне призначення: вони дублювали читання Тори (давньоєврейською мовою) в синагозі на загальнодоступній в той час арамейській мові. Треба зазначити, що давньоєврейська мова в той час не була забута (свідоцтво тому – текст Мішни[5]), а арамейська, як і сирійська, була мовою проповіді. Керигматична функція арамейської мови була зумовлена її особливим статусом більше, ніж гіпотетичним фактом її забуття. Арамейська була офіційною мовою перської держави Ахеменідів (VI-IV ст. до н. е.) при тому, що перська – мова завойовників – так і не стала виконувати функції офіційної мови.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10 



Реферат на тему: Образ Божий: біблійне та еліністичне розуміння

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок