Головна Головна -> Реферати українською -> Релігієзнавство -> Християнство: витоки, віровчення, еволюція. Католицизм і православ'я

Християнство: витоки, віровчення, еволюція. Католицизм і православ'я

Назва:
Християнство: витоки, віровчення, еволюція. Католицизм і православ'я
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
15,18 KB
Завантажень:
378
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 
Християнство: витоки, віровчення, еволюція. Католицизм і православ'я
План
1. Відмінності догматики та культу в католицизмі і православ'ї
2. Відмінності в організації в католицизмі і православ'ї
3. Література
Перші п'ять століть існування християнська церква була під владою авторитету Папи Римського. Це завдавало безліч труднощів східним церквам, що концентрувалися навколо Константинополя. Суперечності виявилися непримиренними. Розкол у християнстві став неминучим. Незважаючи на спроби подолати його, він існує і в наш час.
Католицька церква — найбільше відгалуження у християнстві. Вона об'єднує майже 60 % християн, вважає себе представницею першої форми їх релігії. За століття після розколу в ній склалися догмати, культові ритуали й обряди, що суттєво відрізняються від православних.
Відмінності догматики та культу в католицизмі і православ'ї
По-перше, в католицизмі і православ'ї по-різному тлумачиться догмат сходження Святого Духа: у католиків — від Бога-Отця і Бога-Сина (згідно з рішенням Толедського вселенського собору 589 р. про філіокве); у православних — від Бога-Отця.
По-друге, немає згоди між католиками та православними і з питання щодо буття людей після їхньої смерті. У православ'ї — це Рай і пекло, у католицизмі — ще й чистилище. Вчення про чистилище розробив італійський середньовічний філософ, знаменитий систематизатор схоластики Фома Лквінський (1225—1274), а догмат про нього прийняв у 1439 р. Флорентійський собор і підтвердив у 1562 р. Тридентський собор.
Згідно з католицьким віровченням, чистилище — проміжна ланка між Раєм і пеклом, де душі "грішників", перш ніж попасти до Раю, горять у вогні, завдяки чому очищуються. Саме "горіння" в чистилищі тлумачиться неоднозначно. Одні богослови розглядають його як символ мук совісті і розкаяння, інші вважають його реальним. І перші, і другі єдині в тому, що рідні та близькі небіжчика своїми "добрими справами" в його пам'ять (молитвами, месами і матеріальними пожертвуваннями на користь церкви) можуть полегшити муки душі покійного і скоротити термін її перебування в чистилищі.
Соціальна функція догмата про чистилище очевидна: укорі-нити у свідомості віруючих додаткові надії на Рай після смерті і, таким чином, залучити до католицизму якомога більше людей; збільшити доходи церкви не тільки за допомоги парафіян, а й за рахунок родичів та близьких людей померлих.
По-третє, католики і православні по-різному виконують обряди своїх таїнств. Католика, у процесі хрещення, обов'язково окроплюють водою, а православного — занурюють у воду; підчас причастя католику дають попробувати прісного хліба, а православному — хліба, приготованого на дріжджах; православний сповідується перед кожним причастям, а католик — обов'язково один раз на рік; миропомазання у православ'ї відбувається після хрещення, а в католицизмі — у семи—дванадцятирічному віці.
У православ'ї існують три ступені священства: диякон, священик (ієрей), архієрей.
Диякон — нижчий ступінь священства, помічник священика у процесі здійснення ним таїнств і богослужіння.
Священик — служитель культу, що очолює церковне життя у парафіях (приходах), здійснює таїнства і богослужіння. Старший священик у парафії називається настоятелем.
Архієрей — вищий ступінь священства. Це єпископи, архієпископи, митрополити, патріархи.
Дияконів та священиків також називають "отцями" і, під час звернення до них, до слова "диякон", "священик" чи "настоятель" додають слово "отець" (наприклад, "отець Олександр", "отець настоятель"). Часто до них звертаються зі словом "батюшка", а письмово — "Ваше преподобіє". До архієреїв звертаються зі словом "владико"; письмово, до єпископів — "Ваше Преосвященство", до архієпископів і митрополитів — "Ваше Високопреосвященство", до патріарха — "Ваша Святість".
Ченці (монахи), які прийняли вищий ступінь чернецтва схиму (від гр. — зовнішній вигляд, форма) і готові до виконання найсуворіших правил життя в монастирі, називаються ієросхимонахами, схиігуменами, схиархімандритами.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 



Реферат на тему: Християнство: витоки, віровчення, еволюція. Католицизм і православ'я

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок