Головна Головна -> Реферати українською -> Релігієзнавство -> Українська греко-католицька церква

Українська греко-католицька церква

Назва:
Українська греко-католицька церква
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
15,16 KB
Завантажень:
141
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 
Українська греко-католицька церква
Ідея відновлення християнської єдності не покидала окремих представників як католицизму, так і православ'я з часу церковного розколу в 1054 р.
В Україні подібні спроби робилися ще в XIII ст., а двома століттями пізніше, після Флорентійського собору (1439 p.), ття ідея буля блетяккя до здійснення. Головною ттррртттко-дою були взаємна підозріливість і недовіра. Представни-ки православ'я передусім побоювалися бути підпорядко-ваними римській курії (сукупність установ, що правлять католицькою церквою). І небезпідставно, адже методи, од-ним з яких була унія — об'єднання церкви католицької та православної шляхом церковного союзу, реалізовува-лись нерідко там, де Римові не вдавалося утвердитися че-рез пряме окатоличення населення.
Перші спроби проникнення латинського обряду на Русь припадають на часи князювання Володимира. Іс-
нуючі тоді два християнських центри — грецький (ві-зантійський), очолюваний Вселенським патріархом у Константинополі, і римський, на чолі з Папою Римським, намагалися через віросповідання наблизити до себе бага-ту і сильну Київську державу. Щоправда, спроби римсь-ких місіонерів проникнути на Русь ще до офіційного за-провадження християнства виявилися марними. Німець-кий імператор Оттон І, який намагався підпорядкувати собі слов'янські країни, послав у Київ монаха Адальбер-та з титулом «єпископа руського», але княгиня Ольга не прийняла його, і він змушений був рятуватися втечею. Латинський обряд на Русі був маловідомий і ментально чужіший. Попри те, окремі представники католицького духовенства вважають, що Русь хрестили римські місіо-нери, і саме тому багато руських єпископів прагнули до унії. Але цього погляду не поділяють навіть представни-ки греко-католицького духовенства.
У 988 p., після того як князь Володимир прийняв хри-стиянство і готував хрещення Русі, Папа Римський під приводом передачі князеві мощей з Риму знову направив послів з дорученням схилити його до латинського обря-ду. Однак послам і цього разу не вдалося виконати свою місію. Після поділу церков у 1054 р. один із головних учасників цього процесу кардинал Гумберт одразу ж виї-хав із Константинополя до Києва, щоб навернути князівсь-кий двір до католицизму, але безуспішно.
У 1204 р. Папа Інокентій III через своїх послів запропо-нував галицько-волинському князеві Роману Мстиславо-вичу прийняти католицтво, обіцяючи за допомогою «меча Петрового» затвердити князя королем усієї Русі. Князь відхилив пропозицію, але після його смерті Галич захопив угорський король Андрій II, який почав насадження като-лицької віри. Андрій II, вимагаючи королівську корону Га-личини для свого п'ятирічного сина, запевняв, що цього праг-нуть вельможі та народ підкореної ним країни, які начебто бажають поєднатися з Римською церквою. Однак навіть греко-католицькі історики називають цю унію «історич-ною ефемеридою», укладеною лише з політичних мотивів. Коли у 1219 р. біля стін Галича з'явився князь Мстислав, до нього потягнулося змучене знущаннями населення. Із загарбниками втекло багато бояр-угрофілів і владика Ар-темій, а унія втратила усіх своїх прихильників.
Папа Інокентій IV з метою поширення католицизму на Русі намагався використати Тевтонський орден. Згідно з договором між цим орденом та Швецією, укладеним
під опікою римської курії, обидві сторони одночасно роз-в'язали війну проти Північно-Західної Русі. Але після то-го як князь Олександр Невський розгромив шведів на Не-ві у 1240 p., a 1242 р. в Льодовому побоїщі завдав поразки тевтонсько-литовським хрестоносцям, Інокентій IV нала-годив з Руссю мирні відносини і прислав у 1248 р. своїх легатів (послів) до О. Невського з пропозицією підкорити-ся Римській церкві. Князь рішуче відмовив і припинив відносини з папським престолом.
У цей час по Русі котилася руйнівна хвиля монголо-татарської навали. Монголо-татарська загроза змусила Іно-кентія IV внести питання про захист від загарбників у по-рядок денний Ліонського собору Римської церкви, склика-ного 24 липня 1245 р. За кілька тижнів до його початку папа послав в Орду посольство на чолі з досвідченим дип-ломатом Джованні-Паоло дель Карпіні, який мав передати ханові пропозицію прийняти католицьку віру та встанови-ти мирні відносини з католицькими державами Західної Європи.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 



Реферат на тему: Українська греко-католицька церква

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок