Головна Головна -> Реферати українською -> Релігієзнавство -> Релігія в Стародавньому Китаї. Даосизм. Філософські концепції конфуціанства

Релігія в Стародавньому Китаї. Даосизм. Філософські концепції конфуціанства

Назва:
Релігія в Стародавньому Китаї. Даосизм. Філософські концепції конфуціанства
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
8,56 KB
Завантажень:
465
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Релігія в Стародавньому Китаї. Даосизм. Філософські концепції конфуціанства
План
1. Філософські концепції конфуціанства та даосизму
2. Даосизм
3. Література

Філософські концепції конфуціанства та даосизму
До часів Конфуція стародавньокитайська релігія вже остаточно сформувалась, це було вчення про Небо, духів і душі предків. Було розроблено відповідну систему релігійного культу. Конфуцій усе це сприйняв як незмінну істину. Він не вважав себе релігійним реформатором. У систему анімістичних і фетишистських уявлень з дуже бідною міфологією, але з розвиненою магією він вніс ідеї, що їх конче потребувало суспільство, яке постійно відчувало соціальне напруження і гостроту соціальних протиріч. Його вчення не стільки філософське й релігійне, скільки етико-політичне. Інакше кажучи, в релігійно-філософському вченні він зробив наголос на етико-політичних проблемах.
Конфуцій нічого не змінив в обрядах тієї релігії, яка існувала до нього. Навпаки, він дбайливо збирав усі обрядові правила і норми докупи, поважно поставився до найменших дрібниць традиції, вважався знавцем культу, ревно виконував усі обряди сам і навчав цього інших.
Національний менталітет китайців, їх любов до порядку і нормування зробили релігійний культ добре впорядкованим.
Історик релігії А. Мензіс зауважував, що в жодній іншій релігії в світі не знаходимо такого зразкового порядку і, додамо від себе, стабільності, як у китайській.
Але, з іншого боку, рівень розвитку цієї релігії був невисокий. У неї застиглі, дуже стародавні вірування, немає ніякої організації і духовенства, немає священного писання і богослов'я. Головне в цій релігії - зовнішні дії, які визначаються звичаєм і переказом. Очевидно, її розвиток колись зупинився, вона застигла і в такому вигляді існувала в часи Конфуція. Але Конфуцій не вважав за потрібне вдосконалювати її. Віддаючи належне культу Неба, він нічого конкретного не сказав про духів, уникав проявів своєї релігійності. Він пунктуально виконував релігійні церемонії та обряди, підкреслював свою відданість традиції і дивився на це, як на суворе дотримання порядку. Історик А.Мензіс зауважує, що наприкінці життя він заявив, що не молився вже багато років. Можливо, це так. Але це зовсім не було запереченням релігії.
Віра в надприродне незмінно присутня в усіх міркуваннях Конфуція про природу, суспільство і людину. Він скептично ставився до деяких релігійних норм, які вважав за потрібне замінити.
Ніхто з китайських філософів стародавності чи середніх віків не створив такої вдалої картини суспільної гармонії, як Конфуцій, - зазначає відомий китаєзнавець С.Л.Тихвинський.
Релігійно-філософська концепція Конфуція має виразне соціальне спрямування, її центральна теза - співвідношення людини, держави і суспільства.
Початкове конфуціанство, на думку відомого сходознавця М.Й. Конрада, становить морально-політичне вчення.
Конфуцій визнає існуючий суспільний устрій непорушним і досконалим. Ніяких змін бути не може. Людина має пізнати існуючий лад і суворо дотримуватися його порядків.
Держава, яка організує цей лад, вища за все, особа - ніщо перед державою. Це й повинна утверджувати і підтримувати релігія.
Таким чином, конфуціанський консерватизм виступав за незмінність феодальних порядків, їх зміцнення.
Конфуцій не заперечував застосування війни у вирішенні міждержавних проблем, але він вважав можливою альтернативу їй - поширення на ці країни його вчення, які забезпечили б безконфліктну гармонію під егідою китайських імператорів.
Основою всіх суспільних відносин Конфуцій вважає Жень - гуманність. Дуже важливим, за Конфуцієм, є вчення "про імена": будь тим; хто ти є за своїм становищем у суспільстві, - хлібороб має бути хліборобом, чиновник - чиновником, раб - рабом;
Для кожної соціальної групи є свої норми поведінки - лі, кожен повинен дотримувати свого лі. І треба поважати предків. Державу мають очолювати мудрі люди, щоб особистим прикладом виховувати підлеглих. При потребі вони мусять "виправляти імена": ставити кожного на своє місце в суспільстві.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Релігія в Стародавньому Китаї. Даосизм. Філософські концепції конфуціанства

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок