Головна Головна -> Реферати українською -> Релігієзнавство -> Основи пасхалії

Основи пасхалії

Назва:
Основи пасхалії
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
5,20 KB
Завантажень:
131
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Реферат на тему:
Основи пасхалії


Передусім з’ясуємо, як же встановлюють дату свого найбільшого свята Пасхи євреї.
Щодо цього вони мають чітку вказівку у Біблії: «У місяці першім, чотирнадцятого дня місяця під вечір Пасха для Господа. А п’ятнадцятого дня того місяця свято Опрісноків для Господа, сім днів будете їсти опрісноки» (Левит, 23:5,6). Як також: «Ягня у вас нехай буде без вади... І нехай буде воно... пильноване аж до чотирнадцятого дня того місяця. І заколе його цілий збір... на смерканні... І нехай їдять цієї ночі те м’ясо, зпечене на вогні, та опрісноки. Нехай їдять його на гірких травах...» (Вихід, 12:5-11). Отже, йдеться про весняну повню, якій відповідало 14-те число місяця (зауважимо: з часом відбулася заміна назви цього місяця!).
Завдяки ж текстам Євангелій почалося становлення християнської календарно-пасхальної традиції. Найвиразніше події останніх годин життя Ісуса Христа перед Його Розп’яттям описав св. Йоан (13:1 і далі). Тобто, відбулася Таємна Вечеря, після якої в ночі з четверга на п’ятницю Ісуса схоплено і в п’ятницю вранці приведено в преторій до Понтія Пилата. Іудеї ж «не ввійшли до Преторія, щоб не опоганитись, а щоб їсти пасху» (Ів. 18:28). Суд у Пилата відбувся опівдні і «Був то ж день Приготовлення Пасхи, година була – близько шостої» (Ів. 19:14).
Таким чином, за євангелістом Йоаном випливає чітко й однозначно: у рік розп’яття Ісуса Христа єврейська Пасха (15 Нісана) припала на суботу. Напередодні, у п’ятницю, Христос був розп’ятий, а воскрес на світанку в неділю.
Інші ж євангелісти ці події описують дещо інакше. Так, в Євангелії від Луки (22:7,14) читаємо: «І настав день Опрісноків, коли пасху приносити в жертву належало. І послав Він Петра та Івана, говорячи: «Підіть і приготуйте нам пасху...» А коли настав час, сів до столу і апостоли з Ним...»
І виявом згаданих розбіжностей є те, що римо-католики вживають для Причастя прісний хліб (інша назва – облатки, хестія), тоді як Православні Церкви – квасний (просфору).
Однак із наведених вище текстів Старого Заповіту однозначно випливає: свято Опрісноків, їх споживання розпочиналося одночасно зі споживанням жертовного м’яса пасхального ягняти. Отже – «чотирнадцятого дня місяця під вечір» (Левит 23:5,6).
Таким чином, Західна церква збудувала свій обряд на словах синоптиків (перших трьох євангелістів), за якими «день Опрісноків настав і Христос із апостолами спожив жертовне м’ясо з опрісноками». Східна ж Церква, услід за євангелістом Йоаном, вважає, що Таємна Вечеря відбулася добою раніше, коли ще вживано хліб квасний. Упродовж століть ця суперечність здавалася нерозв’язною.
Сучасний погляд на цю проблему викладено у статті «Тайна вечеря» («Новий Завіт з коментарем», Львів, 1994, с. 667). Розглядаються три варіанти проблеми: 1) Ця вечеря була пасхальною, але з волі Христа відбулася на одну добу раніше (додамо: якщо вона відбулася за межами міста, то – без жертовного м’яса, тому приготування її не було пов’язане з принесенням жертв у храмі). 2) Вона відбулася за календарем кумранських ессенів. 3) Це була вечеря як братнє прощання і на ній пасхальне ягня не споживалося.
Найкращим поясненням якраз може бути друга гіпотеза. І тут передусім пригадаємо, що ессени (ессеї), які звали себе Синами Світла, були своєрідними духовними опозиціонерами до інших суспільних груп (фарисеїв та саддукеїв). Це проявлялося, зокрема, у відкиданні ними звичаю приносити кровні жертви. А це значить, що вони святкували Пасху без жертовного м’яса. Та головне в тому, що ессени відмовилися від традиційного місячно-сонячного календаря і в своєму побуті та для відзначення своїх свят вони використовували календар сонячний. Опис такого календаря виявлено в кумранських рукописах, знайдених у 1947 р. на березі Мертвого моря в печерах Вади-Кумран.
Рік кумранського календаря складався з 364 діб, тобто рівно з 52 тижнів. Можна сказати також: із чотирьох кварталів по 91 дневі у кожному, а ці – з трьох місяців, причому у першому і другому місяці кварталу налічувалося по 30 діб, у третьому – 31.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Основи пасхалії

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок