Головна Головна -> Реферати українською -> Релігієзнавство -> Іов Кондзелевич. Вохнесіння Христа. 1698-1705 рр. Манявський скит

Іов Кондзелевич. Вохнесіння Христа. 1698-1705 рр. Манявський скит

Назва:
Іов Кондзелевич. Вохнесіння Христа. 1698-1705 рр. Манявський скит
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
4,26 KB
Завантажень:
133
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Манявський скит 
Іов Кондзелевич. Вохнесіння Христа. 1698-1705 рр. Манявський скит
 
Описати словами дорогу до водоспаду та сам водоспад - справа даремна. Дійде туди не кожен, це точно - але кількакілометрова подорож та форсування гірських потоків окупляться дивовижним, містичним, якимось пра-історичним, язичнецьким місцем. Глибока ущелина поміж дивно-похилих скель, на яких - високі-високі смерічки. Місце, куди сонце якщо й заглядає, то рідко і ненадовго. Містичне місце.
Село Манява Богородчанського району, що розташоване за 25 км від залізничної станції Надвірна,знаходиться в мальовничій гірській ущелині. Населення - близько 3 тис. чоловік. Тут в лісі на скелі над річкою зберігся старовинний монастир-скит 17 ст., засновником якого є виходець із Афону монах Йов Княгинецький. Колись цей монастир підпорядковувся безпосередньо константинопольському патріарху.
Свого часу тут знаходилась велика бібліотека стародруків. Легенди кажуть, що сюди неодноразово навідувався легендарний гуцульський опришок Олекса Довбуш. Вище монастиря є один з наймальовничіших карпатських водоспадів - Манявський водоспад.
Манявський Скит заснував, як вже було згадано, в 1612 р. Йов Княгиницький. У 1620 р. Царгородський патріарх надав скитові право ставролігії. У середині ХVІІ ст. скит мав до 200 ченців і десятки підпорядкованих монастирів у Галичині, на Буковині й навіть у Молдавії. У 1612 р. споруджена Хрестовоздвиженська церква. У 1620-1621 рр. монастир обведений оборонним муром з трьома вежами, які знищили турки 1676 р. За підтримкою українських гетьманів, молдавських господарів, російських царів, місцевих криторів 1681 р. скит був відбудований.
За вірогідними джерелами у скиті похований гетьман України І. Виговський (1664 р.). Протягом 1970-1980 рр. тут проведені значні реставраційні роботи. Після цього Скит був оголошений історико-архітектурним заповідником. Тепер в ньому розташований Хрестовоздвиженський монастир УПЦКП.
Монастир оспівав у своїй поемі "Скит Манявський" А. Могильницький. Про нього писали І. Вагилевич, Ю. Целевич, І. Своенціцький. ( інформація з сайту:http://www.gov.if.ua/tourism/touristcentre.html#manyava)
Цивілізованість нації значною мірою визначається ставленням до своєї історичної спадщини. На жаль, і в цьому ми «пасемо задніх», час від часу доказуючи здивованому світові, що в нас навіть святе місце може бути порожнім.
Однією з найвідоміших історичних пам’яток на Прикарпатті є Скит Манявський, якому вже майже чотириста років, розташований у мальовничому карпатському міжгір’ї за півсотні кілометрів від Івано-Франківська. Колись цей монастир, де, як писав його покровитель київський митрополит Петро Могила, «двісті ангелів у тілі проживаючих образ життя Божого провадять», був не лише надійним притулком для православних ченців, а й розвинутим культурним,господарським центром.
Скит славився багатьма промислами, найперше — солеварінням. Манявські послушники майстерно володіли різними ремеслами, мали високорозвинені різьблярство й іконопис. Засновник скиту і перший його ігумен Йов (Іван) Княгиницький з Тисмениці самотужки розписав першу маленьку церкву, зведену монахами. До речі, разом зі славнозвісним письменником-полемістом Іваном Вишневським він свого часу виховувався на грецькому Афоні і, певною мірою, через це заснований ним скит стали називати руським, тобто українським Афоном. Маючи ставропігію і прямо підпорядковуючись Константинополю, скит ніколи не належав до Московського патріархату і тут ніколи не проклинали Мазепу та інших гетьманів України.
Саме тут наприкінці XVII — на початку XVIII століття білостоцький (з-під Луцька) художник Йов Кондзелевич створив шедевр українського малярства — так званий Богородчанський іконостас, що зберігається нині в Національному музеї у Львові. Саме тут, за свідченням Івана Вагилевича, була «досить велика» бібліотека, частина якої тепер у Відні, а частина — у Львові. І саме тут вже тоді діяла професійна хорова школа з розвинутим п’ятилінійним нотозаписуванням.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Іов Кондзелевич. Вохнесіння Христа. 1698-1705 рр. Манявський скит

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок